Отець В?тал?й Козак: Церква ма? завдання показувати людям, що вони не сам?
Св?тлана Духович – Ватикан
У ситуац??, коли для багатьох людей в Укра?н? наступив законом?рний пер?од втоми в?д в?йни, нав?ть якщо багато хто не хоче соб? в цьому з?знатися, важлива духовна п?дтримка з боку Церкви поляга? в тому, аби вислуховувати людей, бути, так би мовити, “вухами”, щоб дати людям зрозум?ти, що вони не сам?. Так? думки в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News висловив настоятель всеукра?нського санктуар?ю Матер? Божо? Бердич?всько? отець В?тал?й Козак, OCD.
В?н розпов?в, що 24 лютого, у сумну р?чницю початку широкомасштабно? в?йни в Укра?н?, в цьому санктуар?? в?дбудеться молитовне чування, у якому в?зьме участь вся Конференц?я римо-католицьких ?пископ?в Укра?ни, а також Апостольський Нунц?й архи?пископ В?свалдас Кулбокас. Як приготування до ц??? под?? РКЦ в?д 15 до 23 лютого проводить всеукра?нську дев’ятницю, яка поляга? в щоденному проказування л?тан?? до Найдорожчо? Кров? Господа Нашого ?суса Христа.
Молитовне чування у п’ятницю, 24 лютого, розпочнеться о 9:00 год ранку виставленням Святих Дар?в. Оп?сля ?пископи Павло Гончарук, Стан?слав Широкорадюк, Микола Лучок ? В?тал?й Кривицький почергово провадитимуть частини молитви Розар?ю. Дал? в?дбудеться Акт в?ддання Укра?ни Богородиц?. На 12:30 запланована Свята Меса, яку очолить архи?пископ Кулбокас. ? на завершення в 15:00 буде коронка до Божого Милосердя, яку проведе ?пископ Леон Дубравський.
Отець В?тал?й зазначив, що римо-католицьк? ?пископи Укра?ни у сво?му Зверненн? з нагоди р?чниц? в?дкритого во?нного нападу Рос?? на Укра?ну заохотили в?рних взяти участь у цьому молитовному чуванн? в Бердичев?.
Не так, як до в?йни
«Важко повернутися до того, як було до в?йни, – зауважив отець Козак, розпов?даючи про душрастирську д?яльн?сть санктуар?ю в час в?йни. – Над Укра?ною регулярно л?тають бомби, часто в ус?й кра?н? трива? пов?тряна тривога. Наприклад, вчора ми також п?вдня були в такому стан?, коли не зна?ш, куди ? коли “прилетить”. Багато людей, так би мовити, звикли до в?йни, але вони надають перевагу тому, щоб перебувати вдома, або в сво?му м?ст?, чи в сво?й м?сцевост?, бо там почуваються в б?льш?й безпец?».
Настоятель Мар?йського санктуар?ю зазначив, що вони розробили програму душпастирських заход?в на 2023 р?к, серед яких, наприклад, – зустр?ч Руху Назаретських родин (8 березня), Паломництво чолов?к?в на свято святого Йосифа (18 березня) тощо. «Календар зроблений на ц?лий р?к, – додав в?н, – але не ма?мо впевненост?, що буде при?здити така к?льк?сть людей, як було до в?йни».
Допомога постраждалим в?д в?йни
У Бердичев? Бос? Кармел?ти оп?куються не лише санктуар??м Матер? Божо?, але й одн??ю з м?сцевих параф?й. Отець В?тал?й зазначив, що б?льш?сть параф?ян, як? на початку в?йни ви?хали з Укра?ни, тепер повернулися.
Окр?м щоденних параф?яльних обов’язк?в, священики-кармел?ти також надають допомогу в?йськовим (л?ки, тепл? реч?, харч?), сп?впрацюють з л?карнями та з в?йськовими медиками, як? перебувають на фронт?. «Наприклад, тепер ми орган?зували зб?рку в Польщ? на л?ки для одн??? л?карн?», – розпов?в наш сп?врозмовник, вказуючи на надзвичайно важливий внесок як окремих доброчинц?в, так ? р?зних орган?зац?й.
Ще одн??ю сферою служ?ння священик?в кармел?т?в у Бердичев? ? допомога внутр?шн?м переселенцям, як? прибули до цього м?ста з? сх?дних та п?вденних рег?он?в кра?ни. «Частина цих людей, – пояснив отець В?тал?й, – знайшли тут працю, мають змогу наймати помешкання, вони б?льш забезпечен?. Але ? також ? менш забезпечен?. Це, зазвичай, старш? люди. Наприклад, в нашому район? ? л?карня, де лежать л?тн? люди, яким в?д 70 до 90 рок?в ? як? потребують елементарних речей, починаючи в?д памперс?в, зак?нчуючи ?жею, бо ?х просто забрали з Херсонщини ? привезли сюди».
На думку священика, в ц?лому п?д час в?йни зб?льшилася к?льк?сть б?дних людей, як? потребують найнеобх?дн?ших речей. «? тому, коли вони до нас приходять, ми, зв?сно, ?м допомага?мо. Але ми можемо це робити лише завдяки людям добро? вол?, як? ? на Заход? ? як? готов? до?днатися до тих ?н?ц?атив, як? ми вт?лю?мо. Якби не було цих доброд??в, то ми сам? не були би в змоз? покрити ц? витрати», – п?дкреслив в?н, висловлюючи вдячн?сть вс?м жертводавцям ? спод?вання на подальшу допомогу. «Бо не зна?мо, коли в?йна зак?нчиться, – додав в?н, – а потребуючих людей з кожним днем ста? дедал? б?льше, тому що економ?чна ситуац?я в держав? нестаб?льна».
Втома в?д в?йни
Д?лячись думками про духовн? виклики в час в?йни, священик кармел?т зазначив: «На мою думку, багато людей втомилося в?д в?йни. Це втома на псих?чному р?вн?. З одного боку, люди приймають той факт, що йде в?йна, бо по-?ншому неможливо, тобто в них нема? вибору. Але, з ?ншого боку, ? величезна втома. Зв?дки ця втома береться? Я бачу дек?лька причин. По-перше, в багатьох родинах ? р?дн?, як? воюють. Наприклад, в наш?й параф?? ? с?мдесят тро? людей, як? тепер перебувають на фронт?. Ми похоронили трьох во?н?в. ? це молод? люди, двом з них нав?ть не було 25 рок?в».
Отець В?тал?й додав, що родини, чи? родич? на фронт?, дуже втомлен?, тому що, з одного боку, вони стараються забезпечити в?йськових тим, що ?м не вистача?, а з ?ншого, ?нколи в?йськов? не виходить на зв'язок дек?лька дн?в чи дек?лька тижн?в. «Коли батьки не можуть додзвонитися до сина чи дочки, коли дружина не може додзвонитися до чолов?ка, а д?ти не можуть контактувати з батьком чи з мат?р'ю, це все виснажу? людей, – п?дкреслив в?н. – ?нш? люди втомилися в?д того, що нема? впевненост? в завтрашньому дн?. Коли почина?ться пов?тряна тривога, часто людям важко вир?шити, як краще д?яти: чи залишатися на м?сц? прац?, а чи йти додому, забирати дитину з дитсадочка або з? школи, бо батьки почуваються впевнен?ше, коли ?хня дитина поруч».
Нестаб?льн?сть – черговий виклик для вразливих
Така нестаб?льн?сть, за словами нашого сп?врозмовника, вчиня? ще важчим життя тих, хто вже до в?йни зазнав немало випробувань. «Наприклад, батьки привозять свою дитину, яка ма? церебральний парал?ч, на заняття у реаб?л?тац?йний центр, фах?вц? починають з нею займатися ? в цю мить звучить сирена, ? треба йти в бомбосховище, – розпов?да? в?н. – Тобто з того, що плану?ш, протягом дня вда?ться зреал?зувати приблизно 50-60%». Священик додав, що ран?ше ця непередбачуван?сть ? неможлив?сть виконати все заплановане викликали в нього роздратування, але з часом в?н зрозум?в, що по-?ншому неможливо, ? сл?д прислухатися до присл?в’я «Людина плану?, а Господь керу?».
Отже, як п?дкреслив настоятель Бердич?вського санктуар?ю, для багатьох в Укра?н? настав пер?од втоми, нав?ть якщо багато людей не хоче соб? в цьому з?знатися. «Зв?сно, кожен хоче показати, що в?н сильний, що з ус?м дасть соб? раду, що нема? н?яких проблем, – д?литься в?н, – але коли я починаю сп?лкуватися з людиною, то в?дчуваю, що вона справд? втомлена. ? в ц?й ситуац?? ця людина потребу? присутност? ?ншо? людини. Наприклад, до нашого храму приходять багато людей власне для того, щоб не в?дчувати себе самотн?ми. Бува?, що приходить чолов?к ? хоче посп?лкуватися, бо перед сво?ю дружиною чи перед сво?ми д?тьми не може проявити слабк?сть, а в?н хоче просто пожал?тися, виплакатися. Тому, на мою думку, роль Церкви поляга? в тому, щоб бути, так би мовити, “вухами”: священики ? богопосвячен? особи повинн? бути в?дкритими на те, аби просто вислухати. Часом людина не потребу? жодно? поради, а ?й потр?бно лише, щоб ?й присвятили час».
Молитва набува? ?ншо? форми
Д?лячись думками про особлив?сть, яко? набувають деяк? духовн? практики в час в?йни, священик кармел?т зазначив, що вони, як завжди, заохочують людей молитися. «Але ?нод? людина перебува? у такому зовн?шньому ? внутр?шньому безсилл?, що вона не може молитися, – зауважу? в?н. – В таких випадках я просто заохочую людину прийти до храму ? просто посид?ти, побути в присутност? Бож?й ? дозволити Господу д?яти в такий тихий, спок?йний спос?б, у який людина, може, нав?ть не розум??».
Отож, в цей час в?йни «основною потребою людини в духовн?й сфер?, як наголосив отець В?тал?й, ? усв?домлення того, що вона не сама, що Господь ? б?ля не? нав?ть тод?, коли ?й важко». «? священики, – додав в?н, – повинн? людин? про це пост?йно нагадувати: “Господь ? з тобою, ? вс? труднощ?, через як? ми переходимо, вони ? нам на добро, нав?ть якщо ми тепер цього добра не розум??мо”».
Богородиця вчить приймати д?йсн?сть такою, якою вона ?
Як настоятель Мар?йського санктуар?ю, отець В?тал?й розпов?в про те, яку роль у душпастирському супровод? в час в?йни може в?д?грати Мар?йська духовн?сть. В?н зауважив, що незважаючи на те, що Орден Босих Кармел?т?в, до якого в?н належить, ма? особливу набожн?сть до Матер? Божо?, для нього самого постать Богородиц? ран?ше «залишалася немов у т?н?». «? п?д час в?йни я зрозум?в, чому Мар?я важлива, – под?лився в?н. – Бо вона нас вчить приймати реальн?сть такою, якою вона ?. У ?? житт? було багато момент?в, коли Вона просто була поставлена перед фактом. Наприклад, коли Ангел зв?стив ?й, що Вона стане Мат?р'ю Божою, ? Вона це прийма?. Пот?м дев'ять м?сяц?в ходить з? св?дом?стю того, що народить Спасителя, але ?? Син народжу?ться в хл?в?, ? Вона прийма? реальн?сть такою, якою вона ?. П?зн?ше приходить момент, коли Господь каже, що треба збирати сво? реч? ? вт?кати. ? вона не стара?ться зм?нити д?йсн?сть, бо зна?, що глобальних р?шень не зможе прийняти, але може прийняти те, що ?й да? Господь, ? в цьому всьому шукати, що Господь через це хоче сказати. Мен? зда?ться, що тепер, п?д час в?йни, ця Мар?йська духовн?сть Мар?? допомага? прийняти все, як воно ?».
Священик розпов?в також, що деяк? з матер?в, сини яких на фронт?, д?лилися з ним сво?м досв?дом молитви до Матер? Божо?. «Бува?, що м?й син два тижн? не виходить на зв'язок, – говорили вони. – Я не знаю, з ким порозмовляти, приходжу до Мар?? ? знаю, що Вона мене розум??. Отак дивлюся на Не?, ? Вона дивиться на мене, ? ми одна одну розум??мо. ? я виходжу, ? вже тод? в серц? ? такий внутр?шн?й мир».
Молитва до Матер? Божо? п?дтриму? не лише ж?нок ? матер?в. Отець В?тал?й розпов?в також про св?й духовний досв?д молитви до Богородиц?. «Я приходжу до Не? з р?зними переживаннями, – розпов?в в?н, – а Вона ? такою Мат?р’ю, Яка каже: “Дитино, не хвилюйся, все буде добре”. Я кажу: “Та не буде добре!”. А в?н Не? чую: “Не хвилюйся”. ? коли я слухаю це, то розум?ю, що буде так, як хоче Господь, ? я повинен навчитися, так як Вона, приймати д?йсн?сть такою, якою вона ?, ? з Господом переживати все ? задавати так? запитання, як вона: “Господи, а що Ти хоч мен? через це показати? Господи, а чого Ти хочеш мене через це навчити? Господи, на що Ти хочеш, щоб я звернув свою увагу ? ц?й ситуац???”».
