Отець Андр?й Гах: в?йна вчить ц?нувати мир ? бути правдивими християнами
Св?тлана Духович – Ватикан
У перш? дн? в?йни укра?нський греко-католицький священик, який зд?йсню? сво? служ?ння в Молдов?, пост?йно перебував на кордон? з Укра?ною, аби допомагати численним укра?нським б?женцям, надаючи ?м як духовну оп?ку, так ? ?нформац?ю про можливост? прихистку та подальшого транзиту, ? таким чином, запоб?гаючи тому, аби виснажен? й дезор??нтован? люди потрапили в руки тим, хто мав нам?р використати ?х в злочинних ц?лях. Цей випадок, про який в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News розпов?в отець Андр?й Гах, заступник голови Пасторально-м?грац?йного в?дд?лу УГКЦ, з одного боку, показу? важлив?сть присутност? укра?нських греко-католицьких священик?в в р?зних кра?нах св?ту, а з ?ншого боку, вказу? на готовн?сть цих священик?в швидко в?дреагувати на нагальн? потреби людей.
Допомога б?женцям
В?дпов?дальн?сть за душпастирську оп?ку в?рними в таких кра?нах, як Молдова, де УГКЦ не ма? сво?х структур, лежить на Пасторально-м?грац?йному в?дд?л? УГКЦ. Отець Андр?й Гах зазначив, що укра?нськ? греко-католицьк? священики пост?йно трудяться для того, аби забезпечити духовну оп?ку та соц?альну п?дтримку велик?й к?лькост? б?женц?в, що знайшли притулок, наприклад, в Словаччин? та в Угорщин?, як? також перебувають в компетенц?? цього в?дд?лу. До Словаччини, наприклад, вони вир?шили в?дправити ще одного священика, ? тепер там ?х три. Багато укра?нц?в опинилися також в Балт?йських кра?нах. Саме тому в травн? представники Пасторально-м?грац?йного в?дд?лу УГКЦ в?дв?дали Латв?ю. За словами отця Андр?я, ця кра?на створила для укра?нц?в добр? умови для перебування (навчання для д?тей, медичне обслуговування, юридичн? послуги тощо).
В?дкрит? для вс?х, хто потребу? допомоги
Заступник голови Пасторально-м?грац?йного в?дд?лу зауважив, що б?льш?сть укра?нських б?женц?в – це вих?дц? з? сх?дно? та п?вденно? Укра?ни ? стосовно конфес?йно? приналежност?, вони або православн?, або нев?руюч?, або ще не визначилися. «Але для нас це не проблема, – п?дкреслив в?н, – бо в наших громадах ми н?коли не ставимо акцент на тому, що ми греко-католики. Коли людина приходить ? потребу? яко?сь допомоги, то отц? допомагають, не питаючи, зв?дки вона, чи яко? конфес??». В цьому контекст? отець Андр?й нав?в приклад з Мальти, де в?н нещодавно побував з робочим в?зитом. «Там також ? багато укра?нц?в ? ? греко-католицька громада, – розпов?в в?н. – ? були випадки, що на наше богослуж?ння приходили православн? ? казали: “Ми не будемо молитися за Папу, бо ми православн?”. Це ?хн? р?шення, ?хн? бажання. Але все ж таки, вони приходять до громади, щоб бути з людьми, щоб п?дтримувати з ними зв'язок». Отець Андр?й додав, що священики також допомагають визначитися тим людям, як? ще не знайшли св?й церковний шлях. «Бо часто люди нав?ть не знають, як п?д?йти до священика, – зауважив в?н, – але завдяки сво?й комун?кабельност? священики вм?ють почути людей, вислухати ?хн? потреби ? надати ?м необх?дну духовну чи соц?альну п?дтримку».
Душпастирська оп?ка укра?нцями на Мальт?
Отець Андр?й Гах розпов?в, що на остров? Мальта, який ма? трохи б?льше 500 тисяч мешканц?в, з них приблизно 30% – м?гранти, для яких Мальта, зазвичай, – це транзитна кра?на, зв?дки вони прямують до ?вропи чи до Америки. На Мальт? ? приблизно 5 тисяч укра?нц?в, частина з яких прибула ще до повномасштабно? в?йни ? вони, зазвичай, працюють в галуз? ?нформатики, яка досить розвинена в ц?й маленьк?й кра?н?. Друга хвиля – це т?, як? прибули на Мальту п?сля в?йни. Б?льш?сть з них прибули до сво?х родич?в, чи знайомих.
В м?ст? Валлетта, столиц? Мальти, ?сну? греко-католицька громада. За словами отця Андр?я, у минулому р?здвяному богослуженн? взяли участь приблизно 100 ос?б, а позаминуло? нед?л?, коли в?н був там, прийшло понад 45 ос?б. «Але регулярн? богослуження на Мальт? розпочали в?дправляти лише в?д середини грудня, – зауважу? в?н, – тому ? перспектива, що з часом приходитиме б?льша к?льк?сть в?рних. Окр?м того, ми д?зналися, що ? велика к?льк?сть укра?нц?в також в м?ст? Аура на п?вдн? Мальти, де ми також плану?мо започаткувати найближчим часом укра?нську греко-католицьку сп?льноту».
Сп?впраця священик?в з Пасторально-м?грац?йним в?дд?лом УГКЦ
В?дпов?даючи на запитання про вимоги до священник?в, як? служать в кра?нах, де нема? структур УГКЦ, заступник голови Пасторально-м?грац?йного в?дд?лу зазначив, що знання мови ? важливим для того, аби сп?лкуватися з м?сцевим ?пископом, якому в?н п?дпорядкову?ться, з м?сцевими духовенством ? в?рними. «Але часто священик вивча? мову вже на м?сц?, – зауважив в?н, тому знання мови – це добрий показник, але не ? основною вимогою. Важливо, щоб священик був ревним, комун?кабельним, щоби вм?в працювати з людьми. Бо, з одного боку, його основним завданням ? душпастирювання серед укра?нц?в, як? походять з р?зних рег?он?в Укра?ни. ? тому в?н мусить знайти п?дх?д до кожного. Але, з ?ншого боку, священик не може зосереджуватися лише на служ?нн? для укра?нц?в: зазвичай, в?н влива?ться в м?сцеву ??рарх?ю ? допомага? м?сцевому ?пископов? та м?сцевим громадам. Наприклад, наш священик, який служить на Мальт?, оп?куватиметься також польською римо-католицькою громадою, бо кр?м англ?йсько?, в?льно волод?? також польською мовою».
В?йна вчить ц?нувати те, що ма?мо
Незважаючи на вс? труднощ?, пов’язан? з в?йною, Пасторально-м?грац?йний в?дд?л мусить ? над?л виконувати сво? звичн? завдання ? окр?м того, в?дпов?дати ? на нов? виклики: в?дв?дувати громади в р?зних кра?нах, сп?лкуватися з м?сцевим духовенством, з в?рними, з? священиками. Отець Андр?й Гах д?литься, що коли в?н перебува? за межами Укра?ни ? д?зна?ться, що в Ки?в? чи в ?нших м?стах звучить протипов?тряна тривога ? чути вибухи, то в?н ще важче це пережива? н?ж тод?, коли в?н вдома.
«Чого Вас навчила в?йна?» – в?дпов?даючи на це запитання, отець Андр?й довго не замислюючись, сказав: «Я думаю, що кожного з нас в?йна вчить ц?нувати мир, ц?нувати те, що ми ма?мо». В?н пригадав пер?од, коли в?н навчався в Рим? й коли його однокурсники з колишньо? Югослав?? переживали в?йну на Балканах. «Ми знали, що в?дбува?ться щось недобре, вони плакали, бо руйнували ?хн? будинки, вбивали с?м’?, але ми до к?нця не розум?ли цього, нам здавалося, що це щось далеке», – д?литься священик, ще раз наголошуючи на тому, що сл?д «ц?нувати ту благодать, яка ? в мир? та в любов?».
В?йна, за словами отця Андр?я, вплива? також на спос?б душпастирства священик?в, загартову? дух ?хнього служ?ння, бо спонука? переосмислити багато речей, змушу? обирати нов? пр?оритети в житт?. «Нав?ть той факт, що ми ? християнами, – п?дкреслив в?н, – що ми прийняли Христову пропов?дь ? нею живемо, вимага? замислитися, чи ми д?йсно в?дпов?да?мо цьому, бо це св?дчення торка? як глибини нашого внутр?шнього переконання, так ? наш? зовн?шн? д??».
Коли сл?в замало
На завершення отець Андр?й розпов?в про одну з тих зустр?чей, як? залишаються в серц?, зворушують ? зм?нюють. «Це було в Ки?в?, – пригаду? в?н. – До мене п?д?йшла одна особа, яка прибула десь з? сходу ? сказала, що в не? нема хати ? вона не ма? де жити, нема? куди повернутися ? не зна?, що ?й робити. Я знав про так? ситуац?? з новин, бо сл?дкував за под?ями. Але коли до тебе п?дходить людина з очима повними сл?з ? пита?ться: “Що мен? робити?» … в мене не було в?дпов?д? на запитання. Я просто з нею постояв, ми помолилися разом. Бо нема зм?сту говорити т?й людин? як?сь сво? думки…Цей досв?д ще дотепер мене зворушу? ? ще раз п?дсилю? призадуму над тим, що ти ма?ш, ким ти ? ? куди пряму?ш, бо завтра кожен з нас може бути в т?й ситуац??».
