Владика Дзюрах про Венедикта XVI ? його п?дтримку для УГКЦ
Св?тлана Духович – Ватикан
Серед ?пископ?в УГКЦ, як? взяли участь у похорон? Папи Венедикта XVI, що в?дбувся у Ватикан? у четвер, 5 с?чня 2023 р., був також владика Богдан Дзюрах, Апостольський Екзарх для укра?нц?в католик?в в?зант?йського обряду в Н?меччин? та Скандинав??. За два дн? до похоронних богослуж?нь в?н дав розлоге ?нтерв’ю для укра?нсько? редакц?? Рад?о Ватикану – Vatican News.
Владико, якими ? Ваш? особист? спогади про Папу-емерита Венедикта XVI?
З Папою Венедиктом XVI в мене пов'язан? справд? особист? спомини й переживання. Передовс?м, пригадую 2005 р?к, коли в?дбувався конклав, на якому вибрали Венедикта XVI Наступником апостола Петра. Я тод? студ?ював у Рим? ? мав нагоду бути на площ? Святого Петра саме в той момент, коли над Сикстинською каплицею з'явився б?лий дим ? було проголошено про виб?р кардинала Ратц?н?ера на Главу Католицько? Церкви. Поруч з? мною сид?ла група з Н?меччини, ? я м?г в?дчути ?хн?й ентуз?азм ? рад?сть з приводу цього вибору. Я сам теж був дуже вт?шений цим вибором отц?в конклаву, тому що я вже ран?ше мав багато ?нформац?? про Йосифа Ратц?н?ера як видатного богослова, ? одночасно, як оч?льника чи не найважлив?шо? дикастер?? Римсько? Кур?? – Конгрегац?? доктрини в?ри.
У нас в редемптористському монастир? в Рим? були його студенти, як? п?зн?ше стали викладачами, професорами в римських вищих навчальних закладах Католицько? Церкви, ? вони д?лилися сво?ми враженнями, сво?ми спогадами про постать нового Понтиф?ка. Тому для мене цей виб?р був ? оч?куваний, ? дуже позитивний, дуже рад?сний. ? коли я разом з ус??ю Католицькою Церквою рад?в про цей виб?р, я тод? ще не здогадувався, що за к?лька м?сяц?в саме цей Папа п?дтвердить виб?р нашого Синоду ?пископ?в, виб?р мене на ?пископа-пом?чника Ки?всько? Архи?парх??.
Пригадую також, з якою рад?стю мешканц? Риму зустр?ли цей виб?р. ? коли мала бути перша л?тург?я новообраного Папи, то тисяч? людей, передовс?м мешканц? м?ста Риму, йшли на площу Святого Петра, ? п?д час ц??? велико? процес??, яка наближалася до Ватикану, було багато плакат?в, серед яких мен? запам'ятався один, на якому був напис: «Що за св?т був би без Папи».
Отже, люди потребують цього батьк?вського образу, батьк?всько? постат?, якою ? Глава Католицько? Церкви, Наступник святого Петра, як той, хто об'?дну? нас вс?х у в?р?, провадить нас дорогами правди, дорогами ?вангельсько? любов?.
Ваше Преосвященство, Ви говорили про спогади його учн?в. В чому полягала особлив?сть Папи Венедикта XVI як богослова?
Сл?д наголосити, що в?н був надзвичайно обдарованою людиною, талановитим богословом, мудрим викладачем католицького богослов'я, ? про це не раз в?дгукувалися власне т?, хто його знав особисто ще з час?в його викладацько? д?яльност?, а пот?м як Префекта Конгрегац?? в?ровчення.
Один з його студент?в пригадував, що кардинал Ратц?н?ер був дуже духовною людиною, що його виклади були просякнут? глибокою в?рою, що в?н не старався подобатися прихильникам якихось короткочасних теч?й, популярних в тих часах, як? поширювалися також ? в ун?верситетському середовищ?. В?н дуже посл?довно ? витривалою викладав здорову науку Церкви.
Вибором цього Папи рад?ли також ? т?, хто знав його зблизька, бо спод?валися на те, що, можливо, люди, таким чином, в?дчують багатогранн?сть його особи, ? що буде «в?дкоригований» ?м?дж цього Папи, якого популярно називали «зал?зним кардиналом» через його непохитн?сть у справах в?ри ? непоступлив?сть стосовно певних доктринальних питань. Одночасно, ця людина, за св?дченням тих, хто його знав зблизька, була надзвичайно смиренною, побожною, люб’язною ? простою у сп?лкуванн? з ближн?ми.
? справд?, пот?м, коли я вже мав нагоду зустр?чатися з? Свят?шим Отцем Венедиктом XVI п?д час приватних ауд??нц?й, зокрема п?д час пам'ятного в?зиту ad Limina наших греко-католицьких ?пископ?в 2008 року, я м?г переконатися у правдивост? цих сл?в: ця людина була надзвичайно глибоко рел?г?йною, духовною, побожною, а водночас, дуже смиренною ? рад?сною, ? ця рад?сть в?дчувалася у сп?лкуванн? з ним.
Як Церква в Н?меччин? ? все н?мецьке сусп?льство пережива? смерть Папи Венедикта XVI?
Увесь народ був дуже зворушений ц??ю новиною. Як писали у прес?, знаючи його стан здоров'я, ця зв?стка була оч?куваною, але все ж таки дуже сумною. Люди усв?домлюють, що стол?ттями не було представника н?мецького народу на Петров? Престол?, ? кр?м того, це була неперес?чна постать, велична постать, яка залишила, без сумн?ву, глибокий сл?д в житт? Католицько? Церкви, видатний ? позитивний сл?д. Водночас, це був Папа, якому довелося прийняти на себе удар р?зних виклик?в ? потряс?нь, як? сколихнули Католицьку Церкву п?сля в?дходу до в?чност? святого Папи ?вана Павла ??, ? в?н сповняв сво? служ?ння дуже достойно. Тому його сп?вгромадяни пишаються цим Папою, попри те, що часами з певних к?л звучать певн? критичн? голоси, але загалом народ ? дуже зворушений, народ заглиблений в молитв?, в кожн?й д??цез?? запланован? поминальн? богослуж?ння.
Я, зокрема, сьогодн? [ред. 3 грудня] братиму участь в рекв??м?, який буде в?дправлено в катедральному храм? м?ста Мюнхена, адже Папа Венедикт XVI був свого часу також Архи?пископом Мюнхена ? Фрайзин?а, тобто це його р?дна архид??цез?я. ? тут особливо в?дчува?ться великий п??тет, велика любов, пошана до цього Папи, зрештою, з? вза?мн?стю, бо зна?мо, що пок?йний Свят?ший Отець в сво?му духовному запов?т? окремо згадав сво?х краян з баварського краю, закликав ?х, щоби вони надал? були чуйними ? витривалими у в?р?, щоб не дозволили себе в?дтягнути в?д ц??? в?ри; в?н дякував сво?м батькам, сво?й земл?, яка виростила його як в?руючу людину, яка п?дтримувала його сво?ю молитвою. Тому вся Н?меччина цими днями пережива? смуток, заглиблена в молитв?, але також пиша?ться великим сином свого народу.
Владико, Ви довший час були Секретарем Синоду ?пископ?в Укра?нсько? Греко-Католицько? Церкви. Чи могли б Ви сказати, яку роль в?д?грав понтиф?кат Папи Венедикта XVI у розвитку УГКЦ?
На час його понтиф?кату припали дуже знаменн? под?? в житт? та в ?стор?? нашо? Церкви. Зокрема, в?дбулося повернення ос?дку Глави УГКЦ з? Львова, з Галичини до Ки?ва, до серця нашо? кра?ни. ? це був епохальний крок, який в?дбувався з благословення Свят?шого Отця, за його п?дтримки. Це був дуже важливий крок для подальшого розвитку ? в?дродження нашо? Церкви на мат?рних землях.
Також дуже знаковим був в?зит ad Limina, який в?дбувся 2008 року за понтиф?кату Венедикта XVI. Це був перший п?сля 1937 року в?зит ad Limina наших ?пископ?в, яким ми хот?ли п?дкреслити ?дн?сть з Наступником апостола Петра, ? одночасно, як казав з нагоди цього в?зиту тод?шн?й Глава нашо? Церкви Блаженн?ший Любомир, ми хот?ли поглянути на наше життя поглядом з Риму, щоби краще п?знати наш? немоч?, недомагання, ? в?дпов?дно, з Божою пом?ччю ? за п?дтримки вс??? Католицько? Церкви над ними надал? працювати.
Цей в?зит 2008 року запам’ятався мен? особистими сп?лкуваннями кожного ?пископа правлячого з? Свят?шим Отцем. Я мав нагоду часто бути при цих особистих розмовах, оск?льки перекладачем на тих зустр?чах не м?г бути священик, тож я перекладав для к?лькох наших владик цю бес?ду з? Свят?шим Отцем. ? я м?г переконатися, наск?льки уважно, наск?льки зичливо, по-братерському ? дуже в?дкрито Папа слухав ц? зв?ти, ц? розпов?д? наших владик. Але також в?н був приготовлений до кожно? зустр?ч?, в?н був докладно об?знаний. Принаймн?, таке враження я мав з його реакц??, з його запитань, уточнюючих запитань про стан життя, служ?ння т??? чи ?ншо? ?парх??. Його зичлив?сть ? п?дтримка нашо? Церкви була поза всяким сумн?вом.
Папа Ратц?н?ер також допомагав в подальшому розвитку беатиф?кац?йного процесу, зокрема, праведного Митрополита Андрея, ? в?н дуже шанував Главу нашо? Церкви Блаженн?шого Любомира. Пригадую, вже на наш?й останн?й сп?льн?й зустр?ч? вс?х католицьких ?пископ?в в?зант?йсько ? латинського обряду, наприк?нц? нашого в?зиту ad Limina Папа спонтанно з?йшов з катедри ? п?д?йшов до Блаженн?шого Любомира, щоб йому в?ддати шану, щоби з ним особисто попрощатися. Це був жест, пов'язаний не т?льки з усв?домленням Папою певних ф?зичних обмежень нашого Глави Церкви, але я переконаний, що це був жест, зроблений ц?лком св?домо, як вираз його особисто? глибоко? пошани до Блаженн?шого Любомира.
? трет?й момент, про який я хот?в би згадати щодо ставлення Венедикта XVI до нашо? Церкви, це те, що на цей його пер?од припало зак?нчення активного служ?ння Блаженн?шого Любомира як Глави Церкви, ? Папа Бенедикт XVI теж супроводжував цей процес п?дготовки ? в?дходу на емеритуру Глави нашо? Церкви. Я припускаю, що цей жест, неперес?чний жест Блаженн?шого Любомира до певно? м?ри вплинув теж на п?зн?ше р?шення самого Свят?шого Отця, коли в?н зр?кся з престолу ? подався на емеритуру з? св?дом?стю, що Церквою керу? не людина, але Дух Святий через людей, ? що Господь Бог вкаже на свого обранця для продовження сво?? м?с??, чи то йдеться про пом?сну Церкву, нашу греко-католицьку, чи про Вселенську Католицьку Церкву.
