杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

«В?дзначення Р?здва заохочу? нас замислитися над основами нашо? в?ри та пригадати про присутн?сть Господа. Воно нагаду? нам про важлив?сть бути з Ним, бо В?н з нами, нав?ть якщо ?нод? ми Його не пом?ча?мо через власн? турботи», – на цьому в ?нтерв’ю для ватиканських мед?а наголосив Преосвященний Павло Гончарук, ?пископ Харк?всько-Запор?зький РКЦ в Укра?н?.

Несвяткова атмосфера

Харк?всько-Запор?зька д??цез?я включа? с?м ?з двадцяти п’яти областей Укра?ни: Харк?вську, Луганську, Донецьку та Дн?провську на сход?, Запор?зьку на п?вдн?, Сумську на п?вноч? та Полтавську в центр? Укра?ни. У Запор?жж?, де ? сп?вкатедра, прожива? ?пископ-пом?чник Ян Соб?ло. Частина територ?? д??цез?? перебува? п?д рос?йською окупац??ю з 2014 року, ?нш? територ?? були окупован? п?сля 24 лютого, коли почалася повномасштабна в?йна, на багатьох д?лянках проходить л?н?я фронту, а ?нш? населен? пункти зазнають безперервних бомбардувань.

Описуючи контекст, в якому цьогор?ч в?дзнача?ться народження Божого Сина, оч?льник Харк?всько-Запор?зько? д??цез?? сказав: «? люди, як? дають соб? раду, ? т?, як? зовс?м не дають соб? ради ? не мають н?чого, деяк? живуть по п?двалах в холод?. Багато людей дос? мешка? в зонах активних бойових д?й, в таких, наприклад, як Бахмут. Вони живуть по п?двалах ? деяк? вже б?льше м?сяця не виходять на вулицю. Тому гуман?тарна ситуац?я дуже т?сно пов’язана ?з ситуац??ю кожно? людини, яка мешка? на територ?? нашо? д??цез?? ? вона р?зна в кожн?й частин? д??цез??. Найважча ситуац?я, безумовно, у прифронтових населених пунктах ? в деокупованих, де зруйнована вся ?нфраструктура, ? нема? н? газу, н? св?тла, зруйнован? будинки, багато людей не мають н? прац?, н? кошт?в на утримання, а якщо нав?ть ? кошти, то не працюють магазини».

Труднощ? з гуман?тарною допомогою

«Але дуже дяку?мо Богов? за те, що ? багато доброд??в, багато волонтер?в, як? при?жджають, ? кожен у р?зний спос?б намага?ться зарадити ц?й ситуац??», – зауважив ??рарх, додаючи, що пор?вняно з першими м?сяцями повномасштабно? в?йни, тепер гуман?тарно? допомоги надходить менше, а з настанням холоду потреби людей зросли. Окр?м того, як пояснив ?пископ, ? лог?стичн? проблеми: щоб доставити вантаж, наприклад, з Польщ? до Харкова (понад 1000 км в один б?к), вод?ям доводиться стикатися з несприятливими погодними умовами та бути уважними на д?лянках, як? ран?ше були окупованими, оск?льки на узб?ччях дор?г дотепер мажуть бути вибухов? матер?али. Ще одна трудн?сть поляга? в тому, що багато склад?в було знищено, тому гуман?тарна допомога повинна вже бути попередньо розфасована. Часто не вистача? кошт?в на перевезення вантаж?в, ? почина? бракувати також волонтер?в, як? допомагають розвантажувати ? роздавати допомогу, бо в багатьох з тих, як? допомагали на початку, зак?нчилися заощадження ? вони почали десь працювати.

Одн? ви?жджають, а ?нш? при?жджають

У Харков? значн? руйнування будинк?в, пошкоджена ?нфраструктура, а також обстр?ли, як? дотепер зд?йснюють рос?йськ? в?йська, спонука? мешканц?в ви?жджати. Преосвященний Павло зауважив, що одн? ви?жджають, а ?нш? при?жджають – в?дбува?ться пост?йний рух, бо «люди оч?кують, спод?ваються, наприклад, що включать св?тло». «Коли св?тла нема три доби, – розпов?в в?н, – тод? люди ви?жджають кудись на деякий час: чи до знайомих в тому самому м?ст?, чи в ?нш? м?ста, або в навколишн? села. Деяк? просто мешкають в п?двалах. Вчора я розмовляв з одним двадцятир?чним хлопцем. Його будинок повн?стю зруйнований, батько загинув, ? в?н залишився сам. Отже, в?н не ма? ан? дому, ан? батьк?в, не ма? де жити, ? щодня повинен думати про найнеобх?дн?ш? реч?: у що одягнутися ? що з’?сти. В?н живе на одн?й ?з станц?й метро. ? таких ?стор?й дуже багато, але, слава Богу, в?н живий ? не поранений, бо багато ? тих, хто отримав поранення, або залишилися з ?нвал?дн?стю».

Час, аби пригадати про присутн?сть Господа, який да? силу

Якого зм?сту може набути святкування народження Божого Сина в цих важких ? часто нестерпних умовах? «Р?здво, – п?дкреслив ?пископ Павло, – заохочу? нас замислитися над основами нашо? в?ри та пригадати про присутн?сть Господа. Воно нагаду? нам про важлив?сть бути з Ним, бо В?н з нами, нав?ть якщо ?нод? ми Його не пом?ча?мо через власн? турботи». Наш сп?врозмовник додав, що «досв?д присутност? Господа, Його подих, через Йому в?дом? засоби, да? нам силу, рад?сть, мир ? над?ю – все те, що допомага? нам долати ц? труднощ? та витримати удар, якого завда? нам д?йсн?сть». У цих важких умовах, приходить усв?домлення того, наск?льки великим ? дар в?ри, який допомага? перебувати в присутност? Господа. «Нам не ? легко, – зазначив ?пископ, – нам дуже важко, ? психолог?чно, ? ф?зично. Приходить в?дчуття безпорадност?, в?дчуття несправедливост?, в?дчуття болю – дуже важко, але нас це не нищить, ? ми зна?мо кому це завдячу?мо: ми завдячу?мо Господев?, Який да? нам силу це витримати». 

Не залишати наодинц? д?тей

Преосвящений Павло Гончарук також просить не забувати про укра?нських д?тей, як? найб?льше страждають в?д ц??? в?йни й ?нод? не можуть передати словами св?й б?ль. На жаль, д?ти дотепер перебувають з? сво?ми батьками в зонах активних бойових д?й. На свято святого Миколая р?зн? орган?зац??, так? як, наприклад, Кар?тас, ?хали до цих д?тей, щоб подарувати ?м подарунки. «Ми намага?мося п?дтримувати д?тей, – наголосив наш сп?врозмовник, – бо ставлення до д?тей, розпочинаючи в?д моменту зачаття, показу? наше ставлення до життя». Д?ти, за його словами, дуже страждають внасл?док всього, що тепер в?дбува?ться в кра?н?, хоча ? дуже часто не вм?ють висловити на словах сво? почуття й емоц??. Тому важливо не залишати ?х наодинц? з цими переживаннями, а сп?лкуватися з ними. ?пископ додав, що п?дтримки потребують також д?ти, як? були змушен? покинути сво? дом?вки ? тепер перебувають далеко в ?нших областях, чи ?нших кра?нах.

Байдуж?сть ? проти любов?

Звертаючись до католик?в усього св?ту, оч?льник Харк?всько-Хапор?зько? д??цез?? просить не залишатися байдужими. В?н пояснив, що з?ткнувшись ?з людськими стражданнями, ми ?нод? почува?мося безсилими, нам нелегко знайти спос?б допомогти ?ншим, ?нод? ми втомлю?мося в?д цього пошуку ? намага?мося втекти. Ця втеча, за словами ?пископа, проявля?ться як байдуж?сть. Тому важливо зрозум?ти, чому ми д??мо у той чи ?накший спос?б. «Байдуж?сть ? проти любов?, – п?дкреслив ??рарх. – Натом?сть, якщо я хочу допомогти, то я маю озирнутися навколо та запитати себе: “Що я можу зробити? Як можу допомогти?”. ? багато р?зних форм допомоги. Те, що доступне кожному – це молитва: ?ндив?дуальна чи сп?льна. Важливою формою допомоги ? також говорити ? не забувати про те, що в?дбува?ться, виявляти сп?вчуття ? прид?ляти св?й час тим, хто стражда?. Можна також брати участь у р?зних акц?ях допомоги. ?нколи достатньо просто вислухати людину й об?йняти ??, бо в деяких випадках слова бувають не лише зайвими, але й неправильними. Тому той, хто хоче, нехай у знайде ту форму, якою зможе виразити свою небайдуж?сть ? св?й виб?р на корить правди, справедливост?, добра, милосердя ? любов?. Основне – не залишатися байдужими».