Владика Браян Байда: П?дтримуючи одн? одних, ми св?дчимо, що Бог серед нас
Св?тлана Духович – Ватикан
«Наше покликання, особливо п?д час в?йни, поляга? в тому, аби дивитися на Христа в ?нш?й людин? так само, як Мати Божа дивилася на ?суса, коли В?н зростав ? коли помирав на хрест?», – цими думками в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News под?лився ?пископ Браян Байда, який очолю? Торонтську ?парх?ю УГКЦ в Канад?.
Допомога укра?нцям, що тепер прибувають до Канади
В?д початку повномасштабного вторгнення Рос?? в Укра?ну, УГКЦ в Канад?, до складу яко? входить В?нн?пезька архи?парх?я та 4 ?парх?? – Едмонтонська, Торонтська, Саскатунська, Нью-Вестм?нстерська – робить вагомий внесок у допомогу жертвам в?йни та допомага? укра?нцям, що прибувають тепер до Канади, вт?каючи в?д жах?ть в?йни.
Розпов?даючи про ситуац?ю з укра?нцями, як? прибули до Канади п?сля 24 лютого, владика Байда зауважив, що вони не отримують статусу б?женц?в; натом?сть, ?хн? прибуття та перебування в кра?н? регулю?ться спец?альною програмою п?д назвою «» (Canada-Ukraine authorization for emergency travel, CUAET). Ця програма передбача? надання укра?нцям та членам ?хн?х с?мей подовжений статус тимчасового резидента й дозволя? ?м працювати, навчатися та перебувати в Канад?, допоки вони не зможуть безпечно повернутися на батьк?вщину.
Пояснюючи особливост? цього статусу, ?пископ Браян Байда зазначив, що статус б?женця нада? б?льше гарант?й, тому в?н сп?лкувався з деякими групами, як? лоб?юють канадський уряд, щоб надавати укра?нцям саме цей статус, бо б?льш?сть прибулих – це ж?нки з д?тьми, ? вони ризикують стати жертвами торг?вл? людьми та р?зного роду експлуатац??.
Велику п?дтримку укра?нцям в Канад?, що прибувають п?сля початку повномасштабно? в?йни, нада? Конгрес Укра?нц?в Канади (КУК). «Р?зноман?тн? церковн? групи та ?нш? орган?зац?? покладаються на них, – п?дкреслив владика, – тому що вони д?ють вже протягом десятил?ть, приймаючи людей до Канади, допомагаючи ?м влаштуватися, знайти роботу, житло, отримати медичну допомогу, вир?шити проблеми з документац??ю. Все це – складн? питання, ? вони цим дуже допомагають людям, як? прибувають». Оч?льник Торонтсько? ?парх?? додав, що також ?хн? параф?? надають допомогу прибулим з Укра?ни, наприклад, на початках доставляють ?х на роботу ? назад.
Допомога укра?нським м?грантам ? нов? структури
Прибуття ново? хвил? м?грант?в з Укра?ни вплива? також на розвиток УГКЦ в Канад?. Владика Браян розпов?в, що недавно в м?ст? Монктон, на п?вденному сход? пров?нц?? Нью-Брансв?к, вони заснували нову греко-католицьку параф?ю, де ран?ше ?? н?коли не було. «Укра?нц? там вже ш?сть або с?м рок?в, – розпов?в в?н, – ? вони просили про параф?ю, але, звичайно, з прибуттям нових м?грант?в, зб?льшилася к?льк?сть тих, про яких треба п?клуватися, тому ми заснували нову параф?ю, привезли священика з Укра?ни, його с?м’ю, купили ?м будинок, автомоб?ль, щоб в?н м?г зд?йснювати служ?ння для укра?нц?в на ц?й велик?й територ??, яка, ймов?рно, сягатиме також пров?нц?? Остр?в Принца Едуарда та значно? частини Нью-Брансв?ку. Ми дума?мо про ще одну под?бну громаду в Сент-Джонс?, Ньюфаундленд, тому що туди також при?жджа? багато м?грант?в».
Нова хвиля прибулих ? нов? виклики
Д?лячись думками про виклики, як? виникають внасл?док прибуття до Канади ново? хвил? укра?нц?в, оч?льник Торонтсько? ?парх?? вказав на дан?, подан? на вебпортал? Департаменту ?мм?грац??, б?женц?в та громадянства Канади: в?д березня до грудня уряд отримав понад 700 тисяч запит?в в?д укра?нц?в на по?здку до Канади за програмою «Канадсько-укра?нський дозв?л на екстрен? по?здки». Проте нараз? схвалено трохи б?льше 450 тисяч заявок, ? лише 130 тисяч вже прибули до Канади.
?пископ звернув увагу на те, що нав?ть тепер, коли прибула лише шоста частина оч?кувано? к?лькост?, вже в?дчува?ться перевантаження. «У наш?й ?парх?? ? чотири укра?нськ? католицьк? школи, – поясню? в?н, – ? к?льк?сть учн?в зб?льшилася вдв?ч?: школи мали по 200, а тепер – по 400 д?тей. У них б?льше нема? м?сця, ? це створю? проблему. Кр?м того, часто деяк? з цих шк?л мають програми, за як? повинн? платити батьки, бо держава ?х не оплачу?, але у цих батьк?в нема? грошей. Тож ? багато проблем, над якими потр?бно працювати. Я особисто знаю, що в школах ? багато д?тей, як? страждають в?д посттравматичного стресового синдрому (ПТСР), який проявля?ться спалахами гн?ву чи неуважн?стю, або д?ти, деякою м?рою, немов регресують у розвитку, наприклад, дитин? 12, а вона поводиться так, н?би ?й чотири. Це все заважа? проводити уроки, бо зазвичай у клас? 20-25 учн?в, а тепер ?х 30-40. Тому це створю? велике навантаження на систему, ? це т?льки почина?ться, бо прибула нав?ть не половина з к?лькост?, яку оч?ку?мо. Отже, структурно, орган?зац?йно ще багато чого потр?бно зробити».
П?дтримка з боку канадського уряду
?пископ Браян Байда зазначив, що вони мають добру сп?впрацю з урядом, а також з м?сцевими мун?ципальними органами влади та урядами пров?нц?й. «Але, звичайно, нам потр?бно б?льше допомоги для того, аби знаходити помешкання для новоприбулих тощо, – зазначив в?н. – ? якщо подивитися глобальн?ше, то до Канади при?жджають не лише укра?нц?, а й люди з ?нших кра?н, таких як, наприклад, ?рану. Отже, це складна проблема. У найближчому майбутньому уряд плану? прийняти до Канади м?льйони людей, укра?нц? ? значною групою м?грант?в, але не ?диною».
Час для того, аби д?литися з тими, хто не ма? найнеобх?дн?шого
Оч?льник Торонтсько? ?парх?? УГКЦ вважа?, що ц? труднощ? все ж таки не повинн? в?длякувати укра?нц?в в?д того, щоб подавати заявку на при?зд до Канади. Зах?дне сусп?льство, за його словами, повинно бути готовим пожертвувати сво?м комфортом ? деякими планами заради того, аби допомогти людям, як? не мають найнеобх?дн?шого: води та ?ж?, електроенерг?? та тепла. «Це так само, як, наприклад, ви щось соб? запланували з с?м’?ю, ? раптом у вас на пороз? гост?, – поясню? владика Браян, – ну ? ви прийма?те гостей, в?дклада?те сво? справи на п?зн?ше, проводите час з гостями, а вже пот?м продовжу?те робити те, що запланували. ? те саме в ц?й ситуац?? з м?грантами, за винятком того, що це набагато серйозн?ше, набагато довгостроков?ше, це триватиме роками: сл?д прийняти ц? обставини, виявляти гостинн?сть, дозволити сво?му життю зм?нитися, пристосуватися. В ц?лому, духовна суть усього цього поляга? в тому, щоб бути Христом для цих людей наст?льки, наск?льки це можливо, ? це зм?нить кожного з нас як канадц?в, як? ?х приймають. Т?, хто прибув до Канади у перш? м?сяц? в?йни, вони мали тут родич?в, чи друз?в, як? могли ?м допомогти. Але т?, що прибувають тепер, не знають тут н?кого, тому це прохання про допомогу звернене, насправд?, до громадськост? в ц?лому».
Нав?ть т?, що не знають н?кого в Канад?, не залишаться без п?дтримки
«А люди, як? тепер прибувають до Канади ? не мають там родич?в чи знайомих, чи можуть вони спод?ватися, що про них подбають?» – в?дпов?даючи на це запитання, греко-католицький ?пископ зазначив, що «загальна атмосфера в новинах, у публ?чному дискурс?, серед ?нших церков та орган?зац?й, як? допомагають, дуже позитивна», ? вагому роль у цьому в?д?грають новини. «Приблизно раз в м?сяць, – розпов?в в?н, – ми збира?мося, проводимо акц?? протесту, потрапля?мо в новини, щоб про це висв?тлювали, щоб сусп?льство не думало, що вже все позаду». ??рарх пояснив, що важливу роль у цьому в?д?гра? Конгрес Укра?нц?в Канади в Торонто; саме в Торонто в?дбуваються багато важливих под?й, новини про як? розповсюджуються по вс?й кра?н?.
Особлив?сть тепер?шньо? хвил? м?грац?? до Канади
Владика Браян Байда, який народився в Канад? в с?м’? ?мм?грант?в, зауважу?, що р?зн? хвил? м?грац?? – першо?, друго?, третьо? та ?нш? – були спричинен? р?зними кризовими ситуац?ями, пов’язан? з втечею в?д б?дност? чи рел?г?йного пересл?дування, але тепер?шня ?мм?грац?я ? зовс?м ?ншою, оск?льки вона не обмежу?ться невеликою групою людей, це просто гуман?тарна криза: люди шукають безпеки, вони просто хочуть вижити.
Саме тому, за словами ?пископа, не сл?д плекати великих над?й на те, що новоприбул? в?дв?дуватимуть церкву чи допомагатимуть при церкв?, бо вони виховувалися в зовс?м ?ншому дус?. ? тим б?льше, в?дв?дування церкви не можна вважати рекв?зитом для того, аби допомагати людин?, бо перед нами, насамперед, – людина над?лена г?дн?стю. «? безумовно, як християни, як католики, ми повинн? допомагати, бо в ц?й людин? присутн?й Христос, ? ми повинн? служити Христов?, як до цього закликають блаженства», – п?дкреслив в?н.
Владика розпов?в, що були випадки, коли м?гранти приходили, отримували грошову допомогу ? б?льше не поверталися, ?, звичайно, що в декого з в?рних це виклика? невдоволення. Або, що г?рше, новоприбулим дарують як?сь власн? реч?, як? ще в досить доброму стан?, а пот?м бачать, що через 2 дн? ?х продають на веб-платформ? «Kijiji». ?нод?, за словами ?пископа, людей також обурю?, коли вони бачать, що до Канади при?жджають укра?нськ? чолов?ки в?ком в?д 18 до 60 рок?в. «Але не вс?, хто прибува? тепер, при?жджають з Укра?ни, – поясню? в?н. – Сюди при?жджають люди, як?, наприклад, жили 4 роки в ?тал??, або в ?нш?й кра?н?, як-от Н?меччина чи Польща, ? тепер вони прибувають до Канади, тому що з’явилася така можлив?сть».
Чи можемо мати гарант?ю, що т?, кому допомага?мо, нас не використають?
Владика Браян Байда зауважу?, що, з одного боку, допомагаючи ?ншим, ми повинн? бути розважливими, але, з ?ншого боку, ми не можемо отримати н?яко? гарант?? того, як людина скориста?ться ц??ю допомогою. «Ми повинн? розум?ти, що перед нами Христос, – пояснив в?н. – Кожен з нас – гр?шник, в кожного ? сво? недол?ки, ? тепер не час осуджувати. До певно? м?ри, ми можемо оц?нювати ситуац?ю, але ми не повинн? осуджувати думки чи мотиви ?ншо? людини, бо ? багато ран, як? не ? ф?зичними: це псих?чн? ? духовн? рани. Найчаст?ше ми бачимо, що вони проявляються у д?тей, як? не знають, як з ними впоратися: вони сваряться або б’ються одн? з одними, граючись, вони, наприклад, не хочуть ?здити на машин?, а на танку… вони бояться простих фе?рверк?в. Отже, ? так багато речей в серц? людини, про як? ми не зна?мо, ? ми не можемо ?х осуджувати, але, звичайно, ми повинн? бути розсудливими, наск?льки це можливо».
Торонтська ?парх?я, як зазначив ?? оч?льник, доклада? також зусилля для того, аби допомагати д?тям ? дорослим з ?хн?ми психолог?чними проблемами. «Ми ма?мо к?лька л?кар?в-спец?ал?ст?в, – розпов?в в?н, – як? спец?ал?зуються на подоланн? травми. У нас ? священики-капелани, як? мають у цьому досв?д, ? нещодавно п?д час реколекц?й для духовенства ми орган?зували допов?д? для ?парх?ального духовенства, щоб вони вм?ли пом?чати ц? проблеми на параф?ях та в школах ? щоб робили св?й внесок у вир?шення деяких ?з цих проблем».
Про результати Папсько? подорож? до Канади
У липн? цього року Папа Франциск зд?йснив апостольський в?зит до Канади, який був запланований, насамперед, як покаянне паломництво примирення з кор?нними народами, особливо, у св?тл? зловживань, яких в минулому стол?тт? зазнали д?ти туб?льц?в у школах-?нтернатах, частиною з яких управляли деяк? католицьк? чини ? згромадження. Д?лячись думками про результати ц??? Папсько? подорож?, владика Браян п?дкреслив, що в?н як католицький ?пископ у Канад? ? членом Канадсько? Конференц?? Католицьких ?пископ?в (CCCB), яка робить св?й внесок у в?дшкодування кор?нним мешканцям за жорстоке поводження, якого вони зазнали з боку канадського уряду та певною м?рою в школах-?нтернатах.
?пископ пояснив, що укра?нськ? католики не були зад?ян? у зловживаннях, що мали м?сце в цих школах-?нтернатах, але оск?льки вони ? частиною канадського ?пископату, то роблять св?й внесок у допомогу, яку скривдженим надають римо-католицьк? ?пископи, вислуховуючи ?стор?? людей, сприяючи примиренню та зц?ленню.
Для кор?нних народ?в одн??ю ?з основних передумов такого примирення, за словами греко-католицького ??рарха, був в?зит Свят?шого Отця до Канади. Владика Браян звернув увагу на те, що п?д час цього в?зиту прозвучало прохання про вибачення ? що це прохання було звернене не просто з боку одн??? перес?чно? людини до ?ншо?, а з уст Папи Франциска, тобто з боку л?дера ? вищого представника, до вищих представник?в м?сцевих кор?нних мешканц?в. «Одна справа, коли кор?нне населення при?жджа? до Ватикану, зовс?м ?нша справа, коли Папа Римський при?жджа? до Канади та на нашу землю», – додав ?пископ.
Владика Байда зауважив, що проблема поляга? в тому, що ?снують протир?ччя м?ж самими групами кор?нного населення, тому деяк? з них нар?кають, наприклад, що Папа не в?дв?дав ?хню м?сцев?сть ? не посп?лкувався з ?хн?ми л?дерами. Тим часом, як? ?нш? вважають цей в?зит великою под??ю, бо Свят?ший Отець в?дв?дав ?х, просив пробачення та молився разом з ними.
Приклад душпастирського супроводу
Наш сп?врозмовник п?дкреслив, що для Католицько? Церкви, для ?? ?пископ?в ? для нього особисто в?зит Папи до Канади став «чудовим ? сильним прикладом душпастирського супроводу ?ншо? людини». «Я вважаю, що це було паломництво покаяння, – зазначив владика Байда, – ? в?н це продемонстрував. Я багато чому навчився кожного разу, коли я з ним зустр?чався, наприклад, його близькост? до людей: в?н не залежний в?д р?зних протокол?в ? не наполяга? на них, в?н дуже доступний, людяний ? сп?вчутливий. ? це те, що ми можемо робити як окрем? особи. Я, як ?пископ, намагаюся, насл?дувати цей приклад у ставленн? до свого духовенства, сво?х в?рних, до тих, з ким працюю, ? до тих, для кого працюю».
Т?, хто пережили пересл?дування, вм?ють сп?вчувати по-особливому
Оч?льник Торонтсько? ?парх?? УГКЦ п?дкреслив, що укра?нськ? католики, а також католики з ?нших кра?н, як? у сво?й батьк?вщин? зазнавали пересл?дувань, здатн? з б?льшим розум?нням сп?вчувати кор?нним мешканцям Канади. «Слухаючи ?хн? розпов?д? про завдан? ?м страждання, ми також можемо под?литися сво?ми ?стор?ями, аби вони знали, що ми розум??мо, що це означа?, коли хтось не шану? твою мову, твою культуру, твою землю, всю твою спадщину», – зауважив в?н.
В цьому контекст ?пископ пригадав книгу видатного богослова Генр? Ноуена «Зранений ц?литель», в як?й йдеться про те, що людина, яка, наприклад, пережила якусь хворобу, може мати б?льше сп?вчуття ? розум?ння до тих, як? переживають той самий досв?д. ??рарх зауважив, що не йдеться лише про те, аби виявляти сп?вчуття на словах, часто можна п?дтримувати сво?ю увагою та присутн?стю, допомагаючи ?ншим го?ти ф?зичн? страждання, псих?чн? та духовн? рани. Наприклад, люди, як? тепер вт?кають в?д в?йни в Укра?н?, прибувши до Канади зустр?чають ?нших укра?нц?в, як? дуже пам’ятають про Голодомор, про Другу св?тову в?йну, а також ?нш? б?ди. «Це те, про що нам сказав Христос: не йдеться про те, що ваше життя буде без страждань, а про те, що ви н?коли не будете самотн?, ? це важливо», – п?дкреслив наш сп?врозмовник.
В?дчай – тр?умф для лукавого
«Дуже важлива над?я, а в?дчай – це явно спроба диявола змусити людину думати, що вона самотня, що над?? нема?, що краще не буде… повний в?дчай», – зазнача? владика Браян Байда, в?дпов?даючи на прохання звернутися з? словами п?дтримки до тих, хто в Укра?н? чи поза нею пережива? страждання внасл?док ц??? в?йни. «Самотн?сть – каже в?н, – це в?дсутн?сть сопричастя з Богом. Пресвята Тр?йця – це сопричастя, це присутн?сть для когось. ? це основне… Коли ми беремо участь у сп?льнот?, яка ? справжн?м знаком присутност? Пресвято? Тр?йц?, то ? над?я. Залежить в?д людини, чи вона побачить цю над?ю, чи н?. Якщо вона вир?шу? не бачити ?? ? дума?, що вона самотня й н?чого не зм?ниться, тод? це тр?умф для лукавого».
Це не все, на цьому все не зак?нчу?ться
?пископ наголосив, що цю под?ю в?йни, вс? ц? зв?рства та непошану до людсько? г?дност?, завжди потр?бно розглядати на багатьох р?внях. «Безумовно, ?сну? ф?зичний р?вень, ф?зичн? потреби ? рани, як? дуже болюч?, – поясню? в?н, – але у наш?й в?р? ми зна?мо, що це не все, це не вичерпу? ц?л?сност? нашого ?снування. ?сус страждав за нас на хрест?, але В?н вказував, намагався дати нам зрозум?ти, що це не все, що на цьому все не зак?нчу?ться, що з нами присутня Пресвята Тр?йця, ? в?чне життя, ? це лише перший крок. Отже, ми повинн? зм?цнювати одн? одних. Коли ми супроводжу?мо одн? одних – це св?дчення: ми св?дчимо, що Бог з нами. ? п?д час ц??? в?йни багато хто з нас у Канад? дуже вдячн? за св?дчення людей в Укра?н?, за ?хн? св?дчення в?чного життя, незважаючи на багато труднощ?в, як? вони тепер зазнають. Так багато страждань, яких переживають люди, що важко описати ?х ус?х, але коли ми можемо духовно поглянути на це матер?альне лихо та кризу, то бачимо воскреслого ?сус, присутн?сть Тр?йц?, присутн?сть одн? для одних, а не лише одн? з одними».
Погляд Божо? Матер?
Щоб пояснити, яким ? покликання християн в час в?йни, ?пископ пригадав ?вангельську розпов?дь про те, як? Христос прийшов у д?м сестер Марти ? Мар??. За словами ??рарха, щоб краще зрозум?ти цю розпов?дь, варто замислитися над тим, як Пресвята Богородиця дивилася на ?суса, коли в?н був маленьким, коли зростав, був п?дл?тком… «як вона дивилася Йому в оч?, дивилася в Його душу». «? в?н знав, що означа? насправд? бути з кимось, бути уважним до когось, – пояснив владика Браян. – Святий Дух через Мат?р Божу заглядав у Його душу, Його людську душу, ? був уважним до Нього. В?н знав, що це означа?, бо Мар?я робила це впродовж тридцяти рок?в, Вона дивилася в Його душу. ? коли в?н в?дв?дав Марту та Мар?ю, в?н одразу вп?знав цей погляд в ?нш?й Мар??, сестр? Марти. А Марта була наст?льки зосереджена на соб?, що почала говорити Христов?, що В?н ма? робити. В?н же лаг?дно з милосердям сказав ?й: “Марто, Марто, ти побива?шся ? клопочешся про багато, одного ж потр?бно. Мар?я вибрала кращу частку, що не в?дн?меться в?д не?” (Лк 10, 41-42). В?н зна?, як дивилася на Нього Мати, зна?, як дивилася на нього сестра Марти Мар?я, ? наше покликання, особливо п?д час в?йни, намагатися дивитися на Христа в ?нш?й людин? так само, як Мати Божа дивилася на ?суса, як Мар?я дивилася на ?суса ?, старатися уникати спокуси, нав?ть якщо ми ма?мо добр? нам?ри, бути Мартою, тобто робити лише те, що ми вважа?мо потр?бним, бо завжди ? щось глибше, ? саме це ми повинн? шукати. Ми повинн? дивитися в оч? Христа, не просто, наприклад, нагодувати когось, а дозволити, щоб наша душа доторкнулася ?ншо?, ? потр?бно супроводжувати одн? одних – це важлив?ше, н?ж багато ?нших речей».
Дивитися новини, щоб молитися за ?нших
Торонтський ?парх п?дкреслив, що такий духовний супров?д можемо зд?йснювати не лише, коли перебува?мо поруч з кимось, але й на в?дстан?. Наприклад, перед тим, як дивитися новини, в?н радить помолитися 4-5 хвилин, подивитися новини 2-3 хвилини, а пот?м вимкнути ?х ? помолитися знову за тих, про кого почули чи прочитали. «Це завжди ма? бути способом, що нас перетворю?, – пояснив в?н, – ми не повинн? сприймайти це просто як ?нформац?ю чи як?сь дан?, бо воно нас розтерза? ? ми почуватимемося безнад?йними. Ми повинн? розум?ти, що наше покликання поляга? в тому, щоб заступатися, молитися, слухати ? вв?ряти все в Бож? руки». Саме таким, за словами нашого сп?врозмовника, ? справжн?й супров?д, який дозволя? духовно переживати досв?д Пресвято? Тр?йц?, «саме тод? Пресвята Тр?йця виявля?ться в наш?й Церкв?, ? ми ? справжн?ми св?дками Божо? любов?».
«Я часто думаю про Пресвяту Д?ву Мар?ю, присутню б?ля п?дн?жжя хреста, коли ?суса роз?п’яли: там були присутн? солдати, ? ?м подобалося мучити Христа, але Мар?я була присутня зовс?м по-?ншому. Саме так, як Вона, ми ма?мо бути присутн?ми перед тими, хто стражда?: не важливо чи ви на далек?й в?дстан?, чи в одн?й к?мнат? з ?ншими, те що ма? значення – це бути духовно присутн?ми, бо це дозволя? проявитися Пресвят?й Тр?йц?. Мар?я показала нам, як це робити», – наголосив на завершення ?пископ Браян Байда.
