杏MAP导航

В?ктор?я Гавалешко – Ватикан

«?стина ? любов науки собира? в розс?янн? сущих», – ц? слова виграв?ювано на будинку ос?дку Глави УГКЦ у Рим?, який у 1960-х роках спорудив Блаженн?ший Йосиф Сл?пий. Сьогодн? його справу продовжують, плекаючу в?ру та культуру молодого покол?ння укра?нц?в в ?тал??. Католицька школа для укра?нських д?тей, що д?? при Рел?г?йному Товариств? «Свята Соф?я», нал?чу? понад 80 вихованц?в, яких щонед?л? навчають укра?нських традиц?й, ?стор??, мови та правд християнсько? в?ри.

Нед?льна школа: безпечне середовище адаптац?? переселенц?в

«Ц?кав? заняття та укра?нське оточення значно полегшують процес адаптац??», – про це розпов?ли батьки д?тей, що в?дв?дують храм Свято? Соф?? та дякують католицьк?й школ? за п?дтримку. Сво?ю ?стор??ю под?лилась Катерина, в?йськова волонтерка з Ки?ва. Поки ж?нка активно допомагала в?йськовим у р?дному м?ст?, ?? донька з бабусею пере?хали до Риму, оск?льки залишатися в столиц? було небезпечно.

«Через повномасштабне вторгнення ? нашу розлуку, мо?й 5-р?чн?й доньц? було надто важко звикнути до нового життя. В Рим? вона сп?лкувалась лише з бабусею, бо не вдавалось зустр?ти укра?нських д?тей ?? в?ку. Дитина дуже хвилювалась, бо все, що було вдома, раптово зникло. Але, завдяки наш?й греко-католицьк?й церкв? ми знайшли нед?льну школу. Спершу донька не хот?ла йти, але згодом перебування в укра?нському середовищ? стало для не? великою рад?стю – вона щодня запитувала, коли повернеться на заняття. ? я почала пом?чати зм?ни: донька заспоко?лась, знову почала посм?хатись ? рад?ти» – д?литься п. Катерина.

?нша вимушена переселенка з? Львова п. Тереза, що покинула д?м дек?лька м?сяц?в тому, сьогодн? зосереджена на сво?му л?куванн?, оск?льки п?сля обстеження в ?тал?? виявила тяжку хворобу. Окр?м того, ?? донька ?ва перейнялась пере?здом до ново? кра?ни, прагнучи сп?лкування з укра?нськими однол?тками.

«Для ?ви ця проблема мовного бар'?ра та адаптац?? довол? значуща. Щоб полегшити цей процес, ми знайшли укра?нську сп?льноту. ? католицька нед?льна школа розв'язала цю проблему, оск?льки подарувала сп?лкування – в цьому соц?ум? серед ?нших д?тей та добрих, уважних викладач?в донечка хоч на дек?лька годин може в?дчути себе як вдома. Окр?м того, заняття всеб?чно розвивають дитину, навчаючи всього того, що ?й хот?ли б передати ?? предки» – розпов?да? п. Тереза.

?нтеграц?я нових учн?в в?дбулась п?д час л?тнього табору, який проходив протягом дек?лькох тижн?в. Б?льша частина д?тей були з вимушено перем?щених родин, а менш?сть складали пост?йн? учн?, що народились в ?тал?? або вже довший час тут проживають. Таким чином вдалося подбати про мовний аспект, бо за цей час д?ти встигли добре поладнати ? навчати один одного мови.

Школа, як зас?б плекання укра?нсько? мови та культури

Разом з реставрац??ю собору Свято? Соф?? у 2012 роц? в?дбувався також процес в?дродження нед?льно? школи – там щонед?л? збиралась невелика група д?тей. Спершу, завданням школи була винятково катехизац?я. Ректор собору Свято? Соф?? та президент однойменного рел?г?йного товариства о. Марко Семеген пригаду?, що школа у такому формат?, в якому вона працю? тепер, утворилась на запит батьк?в.

Нед?льн? параф?яльн? зустр?ч? виконують два основних завдання – вивчення катехизму задля передавання християнсько? в?ри та плекання культури задля збереження укра?нсько? ?дентичност? у мов?, традиц?ях та звичаях.

Задовго до утворення католицько? школи при рел?г?йному товариств? працював ун?верситет Климента Папи Римського. Його засновник Блаженн?ший Йосиф Сл?пий багато говорив про два найважлив?ших крила розвитку людини – в?ру та науку. В?н стверджував, що не може бути здорово? в?ри без науки, ? правильно? науки не ?снуватиме без в?ри – вони нерозривно вза?мопов’язан?. Розвиваючи ц? крила, людина форму?ться як особист?сть.

«Виконуючи запов?т Патр?арха Йосифа Сл?пого, ? перебуваючи в будинку та собор?, як? в?н збудував, ми прагнемо зберегти його науку, особливо передати ?? нашим д?тям. Тому, у школ? нед?льного формату д?ти разом ?з батьками отримують духовну ? культурну формац?ю. С?м’? при?жджають вранц?, ? в той час, поки батьки моляться на параф?яльн?й Л?тург??, д?ти мають заняття з викладачами та волонтерами. Ми охоплю?мо широкий д?апазон в?ку – в?д 3 рок?в до 18 рок?в. П?сля занять вихованц? мають окрему Божественну Л?тург?ю, як в?нець усього, що вони вивчають – катехизм, укра?нську мову, культуролог?ю. З д?тьми працюють не т?льки викладач? та сестри-монахин?, але так само священники, сем?наристи та профес?йний психолог», – д?литься о. Марко Семеген.

П?знання ?дентичност? через ?стор?ю та звича?

Звертаючи увагу на важлив?сть вивчення ?стор??, особливо в сьогодн?шньому контекст?, о. Марко наголошу?, що ?? викладання базу?ться на нац?ональних ритмах.

«Вчител? обирають певне спрямування ? подають учням не лише теор?ю – ми намага?мось також пов'язувати ?стор?ю з традиц?ями. Минулого року перед Р?здвом ми пекли пампушки та вчились готувати кутю. Правда в тому, що сучасних д?тей важко посадити за парти, ? працювати лише за допомогою лекц?йного способу, – продовжу? директор рел?г?йного товариства. – А завдяки практичним заняттям д?ти зум?ють л?пше зрозум?ти ?стор?ю через вивченн? звича?в. До прикладу, минулого року разом з викладачами д?ти готували р?здвян? св?чки, отриман? кошти з яких жертвували для д?тей сир?т. Щороку ми орган?зову?мо р?зноман?тн? майстеркласи, п?знаючи нашу культуру не лише через вивчення ?сторичних под?й, але й через р?зного роду д?яльн?сть».

Говорячи про необх?дн?сть збереження укра?нсько? культури, душпастир зазнача?:

«Процес духовно? катехизац?? дуже ?нтегральний – в?н склада?ться з маленьких кам?нц?в, як? згодом утворюють повноц?нну моза?ку. Мусимо розум?ти, що контекст ?тал?? – довол? непростий, оск?льки протягом тижня д?ти проводять зовс?м небагато часу в укра?нському середовищ?. ? з часом та впливом сусп?льства питання власних традиц?й для п?дл?тк?в переста? ?снувати. ? щоб задовольнити ц?кав?сть сьогодн?шнього покол?ння до ?снування тих чи ?нших звича?в, наш? в?дпов?д? та пояснення повинн? бути добре об?рунтован?. Тому, катехизац?я п?дл?тк?в – це здеб?льшого д?алог, в якому в?дпов?даючи на запитання, ми утверджу?мо ?х у думц?, що християнський спос?б життя ? практичним, актуальним ? в жодному раз? не арха?чним в умовах сучасного секуляризованого св?ту».