杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

Для священика ?пископське призначення – це завжди виклик, бо передбача? в?дпов?дальн?сть за б?льшу паству та за ?нших священик?в. Ця в?дпов?дальн?сть ста? б?льшим тягарем в умовах, коли сусп?льство стражда? в?д в?йни, коли пост?йно ?сну? загроза людському життю та свобод?, коли переосмислюються загальнолюдськ? ц?нност?. Ц??? осен? в Укра?нськ?й Греко-Католицьк?й Церкв? в?дпов?дальн?сть духовного батьк?вства поставлено ще на трьох молодих ?пископ?в, як? будуть висвячен? найближчим часом. Один з них – Андр?й Х?м’як, якого на початку листопада призначено ?пископом-пом?чником Ки?всько? Архи?парх??.

«Цю новину я прийняв з трепетом, тому що це новий виклик для мене як для священика в служ?нн? господньому винограднику, – зазначив в?н в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News. – Нас в сем?нар?? вчили, як бути священниками, дияконами, але нас н?хто не вчив, як бути ?пископами, тому для мене, з одного боку, це ? викликом, а з ?ншого боку, я пройшов певну школу, мешкаючи в одному дом? з такими, на мою думку, велетнями нашо? Церкви, як Блаженн?ший Любомир, Блаженн?ший Святослав ? владика Богдан Дзюрах, який 12 рок?в був мо?м безпосередн?м кер?вником». Певне хвилювання, як пояснив ?пископ-ном?нат, йому допомага? долати дов?ра до Бога, яку плека? також через читання Святого Письма.

Щодо тепер?шн?х обставин в?йни, владика Андр?й зазначив, що вона, безумовно, ? викликом для кожного укра?нця, ? багато людей в усьому св?т? пережива? за цю в?йну, «бо сприйма?мо ?? не лише як агрес?ю Рос?? проти Укра?ни, але й також у контекст? духовно? боротьби», як протистояння злу ? брехн?, що намагаються заволод?ти св?том.

Час страждання та дозр?вання дов?ри до Бога

Ки?вська Архи?парх?я охоплю? м. Ки?в, В?нницьку, Житомирську, Ки?вську, Черкаську та Черн?г?вську област?. Ц? терени були одними з перших, як? постраждали в?д повномасштабного нападу рос?йських в?йськ. «24 лютого ми вс? прокинулися в?д того, що почалися бомбардування, – пригаду? владика Андр?й. – О 05:05 я почув три перш? гучн? вибухи недалеко в?д нас. Це був Борисп?ль ? Бровари. Пот?м ми по?хали до собору на зустр?ч з Блаженн?шим, ? по дороз? бачили, як на Броварському проспект? горить в?йськова частина».

?пископ зазначив, що багато параф?й Ки?всько? Архи?парх?? розташован? в населених пунктах, як? були окупован? на початку в?йни. «Не було легко н? священикам, н? в?рним, – додав в?н, – деяк? з них ви?хали, деяк? ховалися в?д бомбардувань. Але це також був час дозр?вання дов?ри до Бога, бо багато з наших священик?в по-геройському пережили цей пер?од окупац??».

П?сля зв?льнення в?д окупац?? ситуац?я в архи?пах?? спок?йн?ша, але, як зауважив ?пископ-ном?нат, цей пережитий досв?д спонука? до сол?дарност? з Харк?вським, Донецьким та Одеським Екзархатами, частини яких до тепер переживають окупац?ю. З ?ншого боку, Ки?вська Архи?парх?я мусить дбати про сво?х в?рних, бо вони пережили важк? моменти в?йни ? п?сля деокупац?? «не все залишилося, як було до в?йни, ? н?хто не залишився таким самим, яким був до в?йни». Мова йде не лише про зовн?шн? руйнування, але й руйнування в душах людей. «Я думаю, – зазначив в?н, – потр?бен буде не один р?к прац?, особливо, з тими людьми, як? пережили досв?д в?йни, щоб ?х духовно повернути до звичайного способу життя».

Матер?альна ? духовна п?дтримка

«Перш н?ж говорити з людьми про щось духовне, потр?бно щоб вони не були голодними», – зазначив владика Андр?й Х?м’як, розпов?даючи про допомогу постраждалим в?д в?йни в архи?парх??. В?н додав, що разом з ?пископом Степаном Сусом та з сестрами Служебницями Непорочно? Д?ви Мар?? вони в?дв?дували зв?льнен? населен? пункти на Черн?г?вщин?, куди везли матер?альну допомогу. В архи?парх?? активно д?ють осередки благод?йних орган?зац?й «Кар?тас Укра?ни» та «Мудра справа».

Другий вим?р ц??? супроводу людей в час в?йни, за його словами, – це духовна п?дтримка, особливо, тих людей, як? пережили втрати в сво?х родинах, чи мають родич?в, як? втратили здоров’я. Владика зазначив, що найперша допомога поляга? в тому, щоб бути поруч, молитися разом, сп?лкуватися з ними. Кожна параф?я архи?парх?? по р?зному конкретизу? цю сп?льну мету: деяк? збирають родини загиблих, ?нш? – родини тих, що воюють, «щоб разом перебувати в молитв?, щоб не залишатися наодинц? з тепер?шн?ми викликами». «Бо найг?рше – це самотн?сть, – п?дкреслив в?н, – коли ми залиша?мося з? сво?ми труднощами, проблемами не почутими н?ким. Тому ми потребу?мо багато людей, не лише священик?в ? монахинь, монах?в, але й також активних мирян, як? би допомагали Церкв? оп?куватися тими людьми ? допомогти простягнути ?м руку допомоги ? руку дружби в той час, коли нам треба ?дност?».

Церква ? сусп?льство мусить почути молодь

41-р?чний ?пископ-ном?нат Андр?й Х?м’як ? одним наймолодших ?пископ?в не лише УГКЦ, але й ус??? Католицько? Церкви. Його в?к, безумовно, дозволя? йому краще розум?ти переживання ? духовн? потреби молодих людей. «Мен? зда?ться, що тепер молодь пережива? певну кризу авторитету – д?литься в?н, – тому що часто, насправд?, браку? тих людей, слова яких могли би бути для них дороговказом чи законом. Тому, з одного боку, важливо щоб ? Церква, ? сусп?льство дарували так? авторитети для молод?, щоб вони могли на них взоруватися ? щоб хот?ли бути под?бними на них. Я знаю, що для молод? таким був Блаженн?ший Любомир, який збирав велик? групи людей, молодих людей, для того щоб просто з ними бути, д?литися тим, ким в?н ?. Це стало спонукою для заснування молод?жно? орган?зац?? «Покол?ння Любомира», яка хоче насл?дувати його житт?в? постулати. Тому, сьогодн? нам сл?д, з одного боку, бути самими собою, тобто бути правдивими, бути тими, хто живе так, як говорить; а з ?ншого, вм?ти чути молодих людей, тому що тепер наша молодь осв?чена ? розумна, ? ?хн?й голос в сусп?льств? ? в Церкв? ма? бути почутий. Молодь сл?д розглядати як дозр?лих людей, особливо тепер, коли вони в цей час в?йни беруть на себе в?дпов?дальн?сть за в?дбудову нашо? кра?ни. Тому Церква мусить ?х почути ? вийти ?м назустр?ч, на ?хн? потреби».

Владика Андр?й зауважив, що, коли ми приходимо до л?каря, перед тим, як приписати нам л?ки, в?н спочатку слуха? нас. Так само ? Церква повинна прислухатися до молодих людей, що молодь хоче в?д Церкви, щоб вона могла ?м це запропонувати. Але певн? моменти, так? як молитва ? читання Божого слова, за його словами, залишаються незм?нними, бо на них буду?ться духовне життя. Тому важливо молитися разом з молоддю зрозум?лою для них мовою, зрозум?лими молитвами, ? також вивчати Святе Письмо, «бо Боже слово – в?чне, ? на ньому буду?ться все наше життя».

Передавати в?ру в родинах ? пояснювати вчення Церкви

Ентуз?азм, який в?дчувався в голос? ?пископа-ном?ната, коли в?н говорив про молодь, спонукав поц?кавитися, чи ця сфера буде одн??ю з пр?оритетних в його ?пископському служ?нн?. «Зна?те, я ще не в?д?йшов в?д новини про призначення, ще не будував пр?оритет?в ? ще не робив жодних заход?в щодо майбутньо? х?ротон??, – в?дпов?в в?н. – Але, звичайно, ми розум??мо, що якщо Церква не буде наповнена молоддю ? д?тьми, то за к?лька рок?в вона буде порожньою. Тому дуже важливо, щоб, з одного боку, батьки ? бабус? з д?дусями передавали в?ру в сво?х родинах, так як це було ? в мо?му випадку: мене навчили молитися не в церкв?, а вдома мо? батьки ? моя бабуся. Необх?дно, щоб люди не боялися св?дчити Христа у сво?му житт? й передавати в?ру. А друга важлива р?ч поляга? в тому, що молодь ? д?ти повинн? знати, для чого вони йдуть до церкви: не лише через те, що це традиц?я ? Запов?дь Божа, а щоб вони  в?дчували потребу, бо сучасна людина не готова щось робити, якщо вона цього не розум??».

Вдячн?сть с?м’? за виховання до людяност?

Пригадуючи про сво? виховання ? висловлюючи вдячн?сть сво?й родин?, владика Андр?й Х?м’як зазначив: «Кр?м того, що вони навчили мене молитися, в?рити в Бога ? ходити до церкви, вони навчили мене певних таких засад, як? я пот?м побачив в Блаженн?шому Любомиров? та як? можна п?дсумувати в словах “бути людиною”. Особливо, на цьому наголошував м?й батько, з яким я проводив б?льше часу, в?н завжди любив брати мене ?з собою ? багато з? мною говорив. ? в?н завжди заохочував мене бути з людьми правдивим, щирим, добрим, ? тод? воно напевно буде повертатися в?д людей». ?пископ-ном?нат зазначив, що важливим для нього був також приклад його батьк?в, «як? хоча ? не мали вищо? осв?ти, але вони були добрими людьми в житт? ? багато мене вчили, як робити добро ?ншим людям».