杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

В?д 9 до 12 листопада 2022 р. в Рим? в?дбувалася ?? Асамблея вищих настоятел?в ? настоятельок УГКЦ. Серед ?? учасник?в був о. Антон?й Вацеба, Настоятель укра?нсько? пров?нц?? Згромадження Воплоченого Слова. П?сля завершення зустр?ч? пров?дник?в укра?нського монашества священик зав?тав до нашо? студ??, розпов?вши про служ?ння в умовах в?йни, про те, як так? випробування впливають на молитву, под?лився думками про те, зв?дки черпати сили для над?? ? про значення тако? зустр?ч?, яка з?брала разом представник?в монашества з Укра?ни та д?аспори.

Отц? Воплоченого Слова в Укра?н? мають 6 сп?льнот: одну на Закарпатт?, дв? в ?вано-Франк?вську та по одн?й у В?нниц?, Краматорську та на п?вдн? кра?ни. «Я пригадую той ранок, коли ми екстрено з?брали нараду пров?нц??, щоби вир?шити, що ма?мо робити, як д?яти. ? вс? ми були однозг?дними в тому, щоби не пан?кувати та щоби залишатися з? сво?ми людьми, там де ми служимо», – зазнача? о. Антон?й, розпов?даючи про те, в якому стан? широкомасштабне рос?йське вторгнення застало ?хн? сп?льноти. «? насправд?, особливо сп?льноти в центральн?й, сх?дн?й ? п?вденн?й Укра?н?, дякуючи також багатьом доброчинцям з-за кордону, допомоз? Згромадження, змогли п?дтримувати ? допомогти багатьом людям», – сказав священик, нав?вши приклад того, як В?нниця стала «транзитним пунктом» для людей, як? вт?кали в?д жах?ть в?йни. «Це важко виразити словами, але ми на власному досв?д? пересв?дчилися в тому, що сказав у одн?й ?з пропов?дей Блаженн?ший Святослав: допомагаючи ?ншим, страх ? гн?в можна перетворювати в мужн?сть», – стверджу? настоятель Отц?в Воплоченого Слова в Укра?н?.

А як випробування впливають на молитву, зокрема, у випадку священика? В?дпов?даючи на таке запитання, о. Антон?й зауважив, що деяк? реч? «неможливо пояснити розумом». «В?йна – це безумство, це не можна пояснити словами. Особливо в т? моменти, коли втрача?ш р?дних, близьких, коли доводиться вт?шати тих людей, як? втратили р?дних, браку? сл?в. ? тут допомогою ста? молитва. Це той момент, ? особист?сний, ? сп?льнотний, коли ти можеш сказати Богов? все те, що в?дчува?ш. Це з одного боку. А з другого – зрозум?ти, що попри вс? т? негаразди, попри все те, що з собою несе в?йна, Господь ? з нами, В?н нас не полишив серед ц??? б?ди», – сказав священик, додаючи, що особливо для духовно? особи молитва ? стимулом не опускати руки, а шукати нов? в?дпов?д? на виклики.

Також ? В?нниця, де мешка? ? служить о. Антон?й, хоч в?ддалена в?д л?н?? фронту, пережила трагед?ю ракетних удар?в, як? забрали десятки житт?в. Душпастир розпов?в, що м?сце потрапляння ворожих ракет було всього к?лькасот метр?в в?д ?хнього помешкання. Говорячи про те, зв?дки люди черпають сили, щоби не п?ддаватися в?дча?в?, в?н зазначив, що люди знаходять над?ю одн? в одних, «адже якось так природньо ?, що б?да нас об’?дну?». «Людське сп?вчуття допомага? бути ?диними, але також ? в?ра в Бога ? любов до батьк?вщини. Я думаю, що саме ц? три реч? – сп?вчуття, в?ра в Бога та любов до батьк?вщини – допомагають людям не втрачати над?ю, допомагають людям жити, незважаючи на те, що в?йна несе за собою смерть», – каже священик.

Час, проведений в Рим?, став нагодою для р?зних зустр?чей, зокрема, з представниками укра?нського монашества в д?аспор? та з? сп?вбратами з? свого згромадження з ?нших кра?н св?ту. «Багато-хто з-за кордону диву?ться, як п?д час в?йни нам вда?ться дал? жити, займаючись звичними справами», – розпов?да? о. Антон?й, д?лячись думками про те, яке послання в?н хот?в донести п?д час згаданих зустр?чей. «Насправд?, попри в?йну, – поясню? в?н, – ми мусимо жити, мусимо працювати, мусимо думати про душпастирство, про катехизац?ю, про працю з молоддю та с?м’ями, ? багато-хто диву?ться цьому». Очевидно, дода? душпастир, тема в?йни «нас болить, ? це буде тривати й п?сля ?? завершення, бо рани, залишен? в?йною, доведеться л?кувати довго», але саме цю ?дею старалися донести тим, з ким зустр?чалися, що «ми продовжу?мо жити, продовжу?мо служити, хоча в?йна трива?, але ми мусимо жити».