杏MAP导航

В?ктор?я Гавалешко / Св?тлана Духович – Ватикан

Ось уже другий день укра?нц? зазнають масованих ракетних атак з? сторони кра?ни-агресора. Загалом, по р?зних м?стах Укра?ни в понед?лок, 10 жовтня 2022 р., було випущено понад 80 ворожих ракет, половину з яких збили сили ППО. ?нша половина вц?лила в ?нфраструктурн? об’?кти та по мирному населенню. Проте, незважаючи на довготривал? пов?трян? тривоги та нанесен? руйнування, людям вда?ться бути поруч та п?дтримувати один одного. Наша редакц?я посп?лкувалися ?з дек?лькома представниками укра?нських Церков, як? п?д час обстр?л?в перебували у р?зних куточках Укра?ни.

Як християни, ми дивимось на ц? под?? у св?тл? Бога

П?д час того, як брат Серг?й молився на Свят?й Мес? в одному з ки?вських храм?в, пролунали виразн? вибухи. Чернець розпов?да?, що одразу п?сля молитви, разом з? сп?вбратами вони розпочали приймати людей в укриття:

«Оск?льки у храм? ? п?двальне прим?щення, ми облаштували там м?сце прихистку, де можна комфортно влаштуватися та випити гарячого чаю п?д час пов?тряно? тривоги. Для д?тей сестри-монахин? розстелили килимки та д?стали ?грашки», – розпов?в брат Серг?й.

Чернець наголосив на тому, що служител? намагаються створити при?мну атмосферу, щоб люди легше переживали непри?мн? под??.

«Не вс? п?двали пристосован? для укриття – часто там холодно та брудно. Тому, я спускався в п?дземн? переходи, де люди з д?тьми не мали змоги комфортно влаштуватися, щоб запросити ?х в зручн?ше м?сце. У ц? дн? я особливо прошу Бога, щоб В?н дав нам Свого Святого Духа, щоб ми бачили св?тло, а не темряву. Оск?льки, ми, як християни, дивимось на ц? под?? у св?тл? Бога. Наша ?стор?я в Його руках, адже в цьому час? з нами в?дбува?ться щось важливе, ми прийма?мо доленосн? р?шення. Зв?сно, що Бог зовс?м не хоче ус?х тих страждань нашого народу, проте нав?ть з них В?н ма? силу та владу виводити добро», – п?дсумував чернець.

Не п?ддаватися страхам

Мешканц? Львова вже другий день залишаються без електрики, але як нам розпов?в голова Ком?с?? Осв?ти та Виховання УГКЦ о. Петро Майба СДБ, м?сто не втрача? над??.

«З самого ранку ми почули звуки обстр?л?в, зникло св?тло ? б?льш?сть людей перебували в укриттях. Важливо, що ус? усв?домлюють необх?дн?сть зважати на м?ри безпеки, дотримання яких може врятувати життя. Але не менш рятувальним залиша?ться власне налаштування не падати духом ? не п?ддаватися страхам. Необх?дно ч?тко реагувати зг?дно вс?х в?домих нам ?нструкц?й – ховатися в укриття, бути уважними, п?дтримувати один одного, але не боятися та не створювати додаткову пан?ку. Оск?льки ?х основна мета – налякати, а ми не п?дда?мося страхам», – наголосив о. Петро.

Я опинилася у велик?й родин?, де незнайомц? стають р?дними

М?ла Леонова, менеджерка з питань комун?кац?? «Кар?тасу Донецьк», на момент масованих атак перебувала в Ки?в? у в?дрядженн?, тож стала очевидицею жахливого ранку. Як в?домо, столиця зазнала чималих обстр?л?в.

«Надто важким для розум?ння ? факт, що обстр?ли чинять по житлових масивах. Найб?льше страждають саме мирн? люди, як? розпочали св?й звичний ранок, ?дучи на роботу та прямуючи на навчання. Прил?т трапився в центр? м?ста, поруч з головним ун?верситетом, тож ус?х одразу спантеличила думка, що будуть загибл? та постраждал?. ? це усв?домлення, що наш? люди гинуть просто посеред вулиц? власного м?ста в?д ракетного удару, неможливо описати словами», - под?лилася ж?нка.

М?ла переконана, що попри вс? злидн? люди навчилися бути п?дтримкою одне для одного: «Сьогодн? з першою пов?тряною тривогою м?стяни почали спускатися в укриття чи метро. Це явище в?дчува?ться, як сильна згуртован?сть. У мене склалось враження, що я опинилася у велик?й родин?, де незнайомц? стають р?дними, сп?лкуються, разом сп?вають укра?нських народних п?сень».

Ми катехизу?мо д?тей, щоб у них перед очима зникла картина обстр?л?в

Сестра Олекс?я, настоятелька Харк?вського Свято-?вано-Павл?вського монастиря сестер святого Йосифа, ОПДМ, розпов?ла, що внасл?док влучання по ?нфраструктурних об’?ктах, ?хн?й монастир залишився без електрики, ? як насл?док, ? без води та тепла. Проте, настоятелька р?шуче налаштована продовжувати допомагати потребуючим попри перешкоди. Сп?льно ?з ще одн??ю сестрою згромадження вони п?клуються про тих, хто постраждав через в?йну.

«Зазвичай в четвер ми розда?мо допомогу при храм? Святого Миколая Чудотворця, а в ?нш? дн? ви?жджа?мо на ран?ше окупован? територ??, доставляючи продукти. Також, у с. Шевченкове, де знаходиться намет ДСНС, ми долуча?мося до п?дтримки людей, як? покидають деокупован? територ??. Щоб вимушен? переселенц? могли погр?тися, переда?мо чай, каву, солодощ?. Часом, за один день там бува? по 300 людей, що прямують до ?нших м?ст. На жаль, майже вс? зв?льнен? села знищен? вщент», – каже настоятелька.

Окр?м того, сестри також дбають про пост?йну духовну п?дтримку: «Ми щодня молимось з людьми, перебува?мо з ними, проводимо катехизац?йн? зустр?ч? з д?тьми, щоб у них перед очима зникла картина обстр?л?в, натом?сть вони чують щось зовс?м ?нше та перемикають думки. Разом з ними ми говоримо про Бога, вчимося сп?лкуватися з Ним, танцю?мо банси та загалом ма?мо добре сп?льне буття».