杏MAP导航

Шукати

Олена Пеняз?ва Олена Пеняз?ва 

Досв?дчити любов Церкви: ?стор?я б?женки з Одеси

На сво?му шляху б?женки Олена Пеняз?ва з Одеси пережила б?ль за втраченим ? страждання за свою батьк?вщину, але й, одночасно, вона в?дкрила скарб любов?, який заклався в н?й за весь час ?? прац? в Одеському екзархат? УГКЦ ? який отримала також ? в Румунськ?й Греко-Католицьк?й Церкв?, що в?дкрила сво? об?йми для багатьох укра?нських б?женц?в. Про це вона розпов?ла в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News.

Св?тлана Духович – Ватикан

За даними агентства ООН у справах б?женц?в, з початку рос?йського вторгнення 24 лютого, кордон Укра?ни на ви?зд перетнули понад 9 м?льйон?в ос?б. Серед велико? к?лькост? людей, як? в перший день в?йни перетнули кордон Укра?ни з Румун??ю, була також пан? Олена Пеняз?ва, голова Катехитично? ком?с?? Одеського екзархату, яка разом з? сво?ми родичами вир?шила покинути Одесу, аби гарантувати безпеку д?тям. По дороз? з Румун?? до Канади Олена зупинилася на к?лька дн?в у Рим?, де зав?тала до нашо? редакц?? ? розпов?ла про св?й досв?д.

Прослухати повне ?нтерв'ю

«В?йна, д?йсно, зробила те, що не могло зробити н?що ?нше», – п?дкреслила наша сп?врозмовниця, розпов?даючи про те, що п?вроку вони жили в ?пископат? Греко-Католицько? Церкви в Орад? (Румун?я). «Для мене цей досв?д був дуже важливим, – зазначила вона, – тому що я звикла бути частиною церковно? сп?льноти. Мене вразила в?дкрит?сть Румунсько? Греко-Католицько? Церкви, а зокрема, ?пископату в Орад? та ?пископа В?рдж?ла Берч?. Вони радо прийняли нашу родину до себе, ? ми жили як одна родина». Олена наголосила, що, власне, окр?м соц?ально? ? ф?нансово? п?дтримки, б?женц? потребують духовно? п?дтримки.

Триматися разом ? надихати, незважаючи на все

«Зв?сно, що Одеса ? Одеський екзархат – це моя батьк?вщина, ? там залиша?ться мо? серце ? вс? мо? плани на майбутн?, тому що ми св?дом? того, що п?сля в?йни нас чека? велика пасторальна праця», – дода? пан? Олена, розпов?даючи, що нав?ть у цей во?нний пер?од Катехитична ком?с?я Одеського екзархату не припиня? сво?? д?яльност?: вони продовжують онлайн навчання катехит?в ? мають дв? групи, одна з яких щойно розпочала трет?й – останн?й курс. «Ми стара?мося триматися разом, – поясню? вона, – п?дтримувати одн? одних, проводимо онлайн реколекц??, для того щоб не втратити зв’язки одн? з одними, щоб ? надал? надихати, бо тепер надзвичайно важко продовжувати катехитичне служ?ння в цих обставинах, зокрема, на наших теренах». Голова Катехитично? ком?с?? вказала на важливу роль, яку викону? Одеський Екзарх ?пископ Михайло Бубн?й, демонструючи в цей час в?йни, що «Одеса – це його д?м», ? провадячи ?нтенсивну «молитовну боротьбу за це м?сто». «На кожн?й наш?й параф??, – розпов?ла вона, – збира?ться безл?ч внутр?шньо переселених ос?б, ? наш? священики стали в цей час ?хн?ми найкращими друзями, бо двер? наших церков завжди в?дкрит?».

Велике страждання, але й велика любов

«В?йна це страшне потряс?ння, велика трагед?я нашого народу, це те, що н?коли не поверне наше життя до минулого, але в час в?йни ? багато любов?», – наголошу? наша сп?врозмовниця, пояснюючи, що вона ма? на уваз? п?дтримку ? великодушн?сть, яку вона побачила як в Румунськ?й Греко-Католицьк?й Церкв?, так ? в УГКЦ, а зокрема в Одес?. Дов?ра до Господа – це те, що, за словами Олени, допомага? ?й пережити важк? часи, «надиха? ? трима?». «Це важкий досв?д – п?дкреслю? вона, – але в?н да? велик? можливост? для людини набути правдиво? дов?ри до Бога».

Говорити про в?йну з катехитами

В?йна просякла ус? сфери життя укра?нського сусп?льства. Ц??? теми неможливо уникнути також ? п?д час формування катехит?в. «Аспект в?йни, – поясню? голова Катехитично? ком?с?? Одеського екзархату, – можна розглядати у перспектив? ?стор?? ?зра?льського народу. Наша мр?я, мр?я вс??? Церкви поляга? в тому, аби п?д час в?йни люди навернулися. З? стор?нок Старого Зав?ту зна?мо, що коли весь ?зра?льський народ ставав перед Богом на кол?на ? повертався до Бога, ? тод? В?н повертав ?м Сво? благословення». В цей час завдання катехизи, на ?? думку, поляга? в тому, аби насамперед, виховувати покору перед Богом ? дов?ру до Нього, здатн?сть до покаяння. Важливо також плекати ?сторичну пам’ять ? св?дом?сть, вивчати ? передавати ?ншим «великий пласт ?стор??, який був прихований в?д нас». «Бо ми мусимо знати нашу ?стор?ю ? бути св?домими нашо? г?дност?, плекати свою мову ? пам’ятати про тих геро?в, як? в?ддали за нас сво? життя. Нема? майбутнього без шанування минулого ? шанування власних геро?в», – п?дкреслила вона.

Ставлення одесит?в до УГКЦ

«Чи в цей час в?йни зм?нилося ставлення одесит?в до Церкви ? зокрема до УГКЦ?» – в?дпов?даючи на це запитання, пан? Олена Пеняз?ва зазначила, що тепер «люди зустр?лися з Церквою». «Через гуман?тарну допомогу, через жертовну д?яльн?сть наших ?пископ?в ? священик?в, Лицар?в Колумба, волонтер?в ? катехит?в, люди побачили правдиве обличчя Церкви», – п?дкреслила вона, додаючи, що ?? знайом?, як? ран?ше сприймали Укра?нську Греко-Католицьку Церкву як щось «чуже, не мо?», то тепер, коли вс? переживають однакову трагед?ю ? бачать конкретн? вчинки кожного, в?дкрива?ться нова перспектива ? вони почали висловлювати б?льше дов?ри до УГКЦ.

Зустр?ч з журнал?стами Рад?о Ватикану п?вроку тому

На початку в?йни, дво? журнал?ст?в Рад?о Ватикану – Vatican News вирушили до кордону Румун?? з Укра?ною, щоб з?брати св?дчення тих, хто т?ка? в?д в?йни. Одн??ю з тих, хто розпов?в ?м свою ?стор?ю, була Олена, яку тод? разом з ?? родичами прийняли у францисканському монастир? в Орад?. «Цей був надзвичайно важкий час для вс??? мо?? родини, – пригаду? ж?нка, – ми пост?йно плакали, були так? розгублен?, дезор??нтован?, ми при?хали без речей, тому що були переконан?, що за п'ять дн?в все зак?нчиться». Пан? Олена каже, що тод? вони були дуже налякан?, «це був пост?йний страх, пост?йн? сльози, жахливе хвилювалися за свою батьк?вщину». «У мене були пан?чн? атаки, ? я не могла ?сти, – розпов?да? вона. – А ц? журнал?сти нас розрадили, для нас це була зустр?ч з позитивною стороною св?ту, через розмову з нами вони под?лилися з нами сво?м мирним життям, вони дали нам можлив?сть виговоритися, поплакати, ? це було дуже при?мно, бо це була дуже дружня ? щира зустр?ч, яка дала нам велику п?дтримку».

16 вересня 2022, 17:18