杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

Церква, яка не ? якоюсь абстрактною д?йсн?стю, а яка, немов мат?р, намага?ться в?дпов?сти на конкретн? потреби людей, допомага? долати труднощ? й супроводжу? ? ут?ша? в стражданню ? болю. ? ця оп?ка спрямована не лише на тих, що належать до певно? громади чи параф??, а на вс?х, хто потребу?. Св?дком тако? Церкви ? отець Тарас Павлюс, декан Микола?вського деканату Одеського Екзархату УГКЦ. В?н ? настоятелем храму Покрова Пресвято? Богородиц? в м?ст? Микола?в?, а також парохом храму Пресвято? Тройц? села Шевченкове, що зазна? пост?йних обстр?л?в. «Я ? священиком не лише для в?рних греко-католик?в, – зазначив в?н в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News. – Я ? насамперед, священиком ? покликаний служити вс?м людям».

Найб?льша проблема – питна вода

Розпов?даючи про гуман?тарну ситуац?ю в Микола?в?, який пост?йно зазна? обстр?л?в, отець Тарас зазнача?, що «нема? жодного дня, який був би спок?йним ? тихим». «Околиц? Микола?ва палають, горять поля з? св?жим, цьогор?чним зерном, ? неможливо його збирати», – каже в?н. Одн??ю з найб?льших проблем, за словами священика, ? питна вода. Воду, яка тече з крану, можна вживати т?льки для техн?чних потреб, бо ?? беруть з р?чки П?вденний Буг, вона  зм?шана ?з морською водою, вона – солена ? брудна. «? це Боже чудо, що ми до тепер не ма?мо н?яких спалах?в ?нфекц?й», – зауважу? в?н. Мешканц? м?ста можуть купити воду в магазин?, але зб?льшу?ться безроб?ття ? людям не вистача? грошей.

Отець Тарас, який ? також директором БФ «Кар?тас Микола?в», зазначив, що «Кар?тас Латв?я» над?слав ?м воду у пляшках ? в?н особисто розвозить ?? до житлових район?в ? розда? людям. «За 20 хвилин води нема?, – розпов?да? в?н. – По тих людях можна бачити, що ? ? скромн?ш?, потребуюч?, ? ? нахабн?ш?, т? як? прийшли, щоб взяти, бо воно ? ? не треба платити, купляти. ? я не хочу бути Богом ? д?лити: “Вам можна, вам не можна”. Я не ? суддя, ? тому да?мо вс?м по пляшц? води». Священик додав, що незважаючи на те, що в Микола?в? зробили к?лька свердловин, воду з яких переважно використовують для соц?альних структур, питно? води не вистача?. «Тому тепер, коли ще гаряче, ситуац?я хоч не катастроф?чна, але потреба у питн?й чист?й вод? дуже-дуже велика», – наголошу? в?н.

Хтось покида? м?сто, а хтось поверта?ться

«Люди м?грують: м?грують ? з Микола?ва, ? повертаються до Микола?ва», – зауважу? отець-декан, додаючи, що спостер?га? зб?льшення автомоб?л?в та людей на вулицях, а також бачить маленьких д?тей, як? знову з’являються на дитячих майданчиках. «З одного боку, це т?шить мо? серце, мо? оч?, – каже в?н, з?тхаючи, – але також ? ляка?, бо ми ? на передньому фронт? ? тут може статися будь-що в будь-який час. Але, зна?те, люди повертаються до свого дому. Як би не було важко, вони втомилися ?здити, перебувати в гостях, в чужих помешканнях, нав?ть якщо ?м там допомагали. Але все одно люди кажуть: “Отче, як би не було важко, але вдома це вдома”».

Конкретн? потреби людей

Стосовно ?ж? ? л?к?в, то в супермаркетах ? аптеках ? все необх?дне, але проблема поляга? в тому, що ц?ни зросли, а кошт?в в людей дедал? менше, тому сьогодн? вс? потребують допомоги. Медикамент?в потребують особливо т?, кому поза 60, а також люди, як? мають хрон?чн? захворювання ? яким пост?йно потр?бн? певн? л?ки. «Тому ?м складно витрачати кошти на них ? вони звертаються до нас по допомогу», – поясню? священик. За його словами, до Кар?тасу звертаються також голови ОТГ, подають списки людей, як? потребують ?ж?, засоб?в г?г??ни, л?к?в тощо. «? ми допомага?мо, чим можемо, – каже в?н. – Дяку?мо “Кар?тасу Латв?я”, в?д якого прийшло дуже багато круп?в: ми ма?мо можлив?сть з?брати до тисяч? набор?в ? роздати людям. Але тепер нема? м’ясних ? рибних консерв?в, як? були би теж корисн?. ? потреба в молоц?, бо люди залишили сво? господарства ? корови ходять по полю».

Поля, як? горять

З великою г?ркотою отець Тарас говорить про пшеничн? поля навколо Микола?ва, що горять, поля, як? годували не лише м?сцевих жител?в, але й всю кра?ну ? не т?льки. «У вс?х районах, розташованих поблизу л?н?? бойових д?й, – зауважу? в?н, – влада заборонила робити будь-як? заходи, спрямован? на зб?р врожаю, щоб не наражати людей на небезпеку». В?н дода?, що деяк? аграр?? стараються зберегти це зерно, але роблять це не для того, щоб продати ? збагатитися (ц?на на зерно впала ? невиг?дно молотити, збер?гати ? продавати), а для того, «щоб заповнити склади, щоб ми сам? мали хл?б ? що ?сти ц??? зими ? знову зас?яти поле на ос?нь ? на весну».

Душпастир, який залиша?ться з людьми, нав?ть якщо ?х мало

Отець Тарас Павлюс, який походить з Терноп?льщини, ? парохом у двох громадах: у Микола?в? та у сел? Шевченкове, яке йому довелося покинути. Тепер в?н мешка? в Микола?в? ? продовжу? щодня в?дправляти Божественну Л?тург?ю на сво?й параф?? Покрова Пресвято? Богородиц?, хоча майже вс? його параф?яни ви?хали, залишилося лише чотири родини. «? ц? родини завжди приходять до храму, – каже парох, – приходять також волонтери та в?йськов?, як? при?жджають з р?зних рег?он?в Укра?ни. Вони знають, що в?йна в?йною, але молитва мусить бути, тому що без Бога, без його сили ? допомоги, ми не зможемо перемогти. Все уповання на Бога». При параф?? також роздають гуман?тарну допомогу потребуючим, деяк? з них зупиняються, щоб помолитися, поговорити з парохом, ?нш? хочуть поспов?датися, ? церква завжди в?дкрита.

На запитання про те, чи не бо?ться в?н ? чи не думав ви?жджати з Микола?ва, о. Тарас в?дпов?да?: «Звичайно, що думав, так? думки приходять, тому що людина, яка каже, що вона н?чого не бо?ться, то вона обманю? себе саму. Але страх дола?ться. Те, що наш? параф?яни ви?хали, не означа?, що священик ма? по?хати, адже приходять ?нш? люди, яким теж треба служити. Греко-католицький священик ? не т?льки для в?рян греко-католик?в, в?н, насамперед, – священик ? повинен служити вс?м людям».

Капелан, який поруч в тяжку годину

«Як я можу залишити сво?х хлопц?в на передов?й?» – запиту? отець Тарас, говорячи про укра?нських в?йськових, яких в?н супроводжу? як капелан. Часто п?сля бомбардувань вони почуваються виснаженими, ? в?н приносить ?м свою моральну та духовну п?дтримку, я також несе ?м солодощ?, як? присилають параф?? ?з заходу Укра?ни. Священик з?зна?ться, що часто сам? во?ни надихають його ? утверджують у р?шенн? залишитися: вони дуже мужн? й розпов?дають священников?, що в?дчувають захист Небес. Вони усв?домлюють, що воюють не тому, що ненавидять, а тому, що хочуть захистити свою землю ? почати в?дбудовувати свою кра?ну.

Найважчими моментами для капелана ? похорони полеглих у боях во?н?в. В?д початку в?йни ?х було вже немало, але капелан не може до цього звикнути. Про це в?н розпов?да? з? сльозами на очах: «Я похоронив вже трьох сво?х параф?ян, чолов?к?в, як? служили, як? не вагаючись п?шли на захист ? в?ддали сво? життя. Це дуже бол?сно». Отець Тарас розпов?да?, що кожного тижня в Микола?в? в?н ма? в середньому два похорони в?йськових. ? кожен раз для нього це великий б?ль, велике страждання. Це сп?вчуття священика не залиша?ться непом?ченим: во?ни, як? приходять оплакувати свого сп?вбрата, сприймають це як п?дтримку ? супров?д у сво?му болю, бо в?н намага?ться знайти для них правильн?, батьк?вськ? слова про те, нав?ть якщо т?ло ?хнього брата померло, але його душа залиша?ться з нами, захищаючи нас сво?ю молитвою.

Не забувайте про в?йну

Отець Тарас Павлюс дяку? вс?м за р?зного роду п?дтримку, а насамперед, за молитву. В?н просить не забувати про Микола?в, а громадян вс?х кра?ни св?ту заклика? не забувати, що те, що в?дбува?ться в Укра?н? – це не в?йськова ?нтервенц?я, «а серйозна в?йна, в як?й гинуть укра?нськ? люди, гинуть мирн? мешканц?, д?ти, молодь, люди похилого в?ку, де ракети б’ють по житлових буд?влях, ? ц? ракети не приносять кв?ти чи ?жу, але вони несуть смерть».