?пископ В?тал?й: не зна?мо доки триватиме ця в?йна, але треба жити ? в?рити
Св?тлана Духович – Ватикан
«Ми не зна?мо ск?льки часу триватиме ця в?йна, але нам треба жити, в?рити, працювати, ? цим ми наближа?мо нашу перемогу», – зазначив в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану - Vatican News ?пископ В?тал?й Скомаровський, ординар?й Луцько? д??цез?? РКЦ, яка охоплю? територ?ю Волинсько? та Р?вненсько? областей.
Розпов?даючи про те, як в?йна вплинула на душпастирську д?яльн?сть в ц?й д??цез??, що розташована поблизу кордону з Б?лоруссю, преосвященний В?тал?й зауважив, що половина ?хн?х священик?в ? громадянами Польщ?, але незважаючи на це, н?хто з них не покинув сво?х параф?й. «Вс? вони залишилися з людьми ? служать, кожен на сво?му м?сц?», – наголосив в?н. Натом?сть, багато в?рян, особливо, ж?нок та д?тей, ви?хали за кордон, ? в параф?ях, що, зазвичай, ? нечисленними, ?хня в?дсутн?сть ? дуже пом?тною:
24 лютого вранц? в Луцьку, як ? в багатьох м?стах Укра?ни, люди прокинулися для в?д вибух?в ракет. Спочатку було важко пов?рити, що це в?дбува?ться насправд?, а пот?м, поступово, кожен почав д?яти в?дпов?дно до сво?х ц?нностей, переконань та ресурс?в. Д?лячись сво?м досв?дом того, як в?н пережива? цей пер?од в?йни, ??рарх зазнача?, що саме тепер в?н бачить, наск?льки ц?нною ? та духовн?сть, духовн? практики, яких в?н навчився ? розвинув, починаючи в?д сем?нар??: вид?ляти час на молитву, на роздуми, читання духовно? л?тератури тощо. «Виявля?ться, що в так? важк? часи б?льше н?чого ? не треба робити, а т?льки цього дотримуватися», – п?дкреслю? в?н:
На територ?ю В?нницько? та Р?вненсько? областей прибуло багато внутр?шньо перем?щених ос?б, як? тут отримують допомогу як в?д м?сцево? адм?н?страц??, так ? в?д Церкви. ?пископ В?тал?й Скомаровський под?лився сво?м здивуванням того, ск?льки гуман?тарно? допомоги прибувало з-за кордону на початку в?йни. Тепер допомога ста? б?льш адресною: якщо ран?ше люди приходили до окремих осередк?в, щоб отримати допомогу, то тепер священики збирають ?нформац?ю про потребуючих, ? забезпечують тим, чим необх?дно:
«Чи серед людей, що мешкають на територ?? областей, як? межують з Б?лоруссю, в?дчува?ться страх?», – в?дпов?даючи на це запитання, ординар?й Луцько? д??цез?? зазначив: «В?йна завжди ? страшною. Це кров, що пролива?ться. Але це не ? якийсь фатальний страх. Ми зрозум?ли, що деяк? реч? в?д нас не залежать». В?н додав, що ?сну? тривога, але нема? пан?ки:
«М?жконфес?йн? стосунки тут завжди були добрими, але в?йна ще б?льше нас зблизила», – зауважу? ?пископ В?тал?й, додаючи, що об’?днуючим елементом стала потреба допомагати людям. Вза?моп?знання в?дбува?ться також ? внасл?док перем?щення людей: переселенц? заходять у храми Волин?, щоб познайомитися з новою для них конфес??ю. ??рарх пригадав також про екумен?чну зустр?ч, що в?дбулася на Р?вненщин? з нагоди в?зиту кардинала Конрада Кра?вського на початку березня цього року, в як?й також взяли участь переселенц?:
Д?лячись думками про значення в?зит?в до Укра?ни представник?в Святого Престолу, зокрема кардинала Конрада Кра?вського, який трич? в?дв?дав Укра?ну в?д початку повномасштабно? в?йни, ? архи?пископа Пола Р?чарда ?алла?ера, ?пископ Скомаровський п?дкреслив, що «вони ? виразниками турботи Папи ? його близькост? до нас». «А друга важлива р?ч, – зауважив в?н, – це те, що вони на сво? оч? могли побачити, що означа? в?йна, зустр?тися з людьми, як? пережили окупац?ю чи бойов? д??, як? зачепили ?хн? родини, зустр?ти тих д?тей, чи в?дв?дати так? м?сця, як Буча ? Ворзель». ? надзвичайно важливо, що побачивши це, вони могли розпов?сти про все Свят?шому Отцев?:
У в?второк, 7 червня 2022 р., в?дбулася зустр?ч духовенства Луцько? д??цез??, п?д час яко? обговорювалися питання душпастирського служ?ння п?д час в?йни, а зокрема, про допомогу в?йськовослужбовцям та ?хн?м родинам. Цю зустр?ч провадила практичний в?йськовий психолог Олена Зв?р?ва. «Кожен перебува? на сво?му фронт?», – це твердження пан? Олени циту? ?пископ В?тал?й, в?дпов?даючи на запитання про те, що важливо усв?домити вс?м, хто хоче допомогти сво?й кра?н? на цьому етап? в?йни. «П?дтримуйте сво?х р?дних в?йськових споко?м, дов?р’ям, молитвою. ? кожен на сво?му м?сц? повинен робити те, до чого покликаний ? виконувати сво? обов’язки якнайкраще», – зазнача? в?н на завершення:
