杏MAP导航

Вже понад два м?сяц? минуло в?дтод?, як Рос?я розпочала широкомасштабне вторгнення в Укра?ну, ? з першого дня п?д приц?лом перебува? м?сто Харк?в, розташоване к?лькадесят к?лометр?в в?д кордону. Незважаючи на пост?йн? обстр?ли, у м?ст? залишилися католицьк? ?пископи латинського та в?зант?йського обряд?в, як? разом з в?рними та душпастирями розд?ляють труднощ? та спод?вання.

«Шок ? б?ль» – двома словами ситуац?ю в м?ст? опису? ?пископ Павло Гончарук, який очолю? Харк?всько-Запор?зьку д??цез?ю РКЦ в Укра?н?. В ?нтерв’ю для Папсько? Фундац?? «Допомога Церкв? в потреб?», яка з перших дн?в в?йни моб?л?зувала ресурси для п?дтримки церковних структур на теренах, охоплених бойовими д?ями, в?н опису?, наск?льки жахливо бачити людей, похилих в?ком, ос?б з ?нвал?дн?стю, змушених ховатися в п?двалах.

??рарх, який кожного дня зустр?ча?ться ?з жахливими ситуац?ями, визна?, що деяк? з них залишають глибокий сл?д. «Пригадую, як бачив малу д?вчинку, приблизно п’ятир?чну, що стояла скам’ян?ла при т?л? близько? людини, що лежало на вулиц?, й не могла поворухнутися. Над ус?м нависа? почуття терору, страху та повного безсилля», – розпов?в в?н.

П?сля одного з бомбардувань житлових квартал?в, ?пископ Павло, одягнений у шолом та бронежилет поверх ряси, при?хав оглянути ушкодження та над?слав в?деозв?т до «Допомоги Церкв? в потреб?», пояснивши, що це «колись один ?з найб?льш густонаселених район?в Харкова, де тепер не залишилося н?чого кр?м тиш? та ру?н». На фон? гуркоту вибух?в в?н дода?: «Ми молимо Бога, щоби захистив нас, щоб все це зак?нчилося. Ми пост?йно чу?мо звуки постр?л?в ? вибух?в».

Молодий ?пископ, який очолив д??цез?ю два роки тому, в?д початку в?йни зосередив сво? зусилля на допомоз? населенню. В?н розпов?в, що кр?м молитви та щоденно? Свято? Меси, разом з? сво?ми сп?вроб?тниками проводять дн?, стараючись досягнути людей та доставити гуман?тарну допомогу. «Ми завантажу?мо автомоб?л? та ?здимо м?стом, яке вигляда? пустинним, розмовля?мо з людьми та вт?ша?мо ?х», – сказав ??рарх, пояснюючи, що це «неймов?рно виснажливе з ф?зично?, а особливо, псих?чно? точки зору» служ?ння в?дбува?ться в?д 9 до 16 години.

«Наш храм пошкоджений, ударною хвилею п?д час ав?а нальоту вибит? вс? в?кна. Тепер ми використову?мо його як склад гуман?тарних вантаж?в, а молимося в мал?й каплиц?. Дякувати Богов?, також ма?мо можлив?сть поховати наших загиблих», – розпов?в в?н, зазначаючи, що п?д час пов?тряних удар?в нав?ть церкви, якщо не мають м?цного п?двалу, не ? безпечними м?сцями, бо також ? м?сця культу стають об’?ктами бомбардувань, поряд з ?ншими цив?льними об’?ктами.

Незважаючи на бомбардування, ?пископ Павло нав?ть не розгляда? можливост? ви?хати. «Доки в м?ст? ? в?руюч?, я залишатимуся разом з ними. Бог ? моя в?ра дають мен? для цього силу. Ми, священики, не озбро?н?. Ми ? людьми Церкви. Нашою збро?ю ? Боже слово та молитва», – говорить в?н.