杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

«В?йна кардинально зм?нила мо? життя ? надал? зм?нюватиме його», – зазнача? сестра Св?тлана з М?с?йного Згромадження Сестер Служниць Святого Духа. Ще перед початком в?йни в Укра?н? черниця почала навчання в Рим?, у с?чн? минулого року повернулася додому ? планувала продовжити навчання у вересн?. Тепер не зна?, чи вдасться зд?йснити задум. До в?йни ?? сп?льнота мешкала в Хмельницькому, де м?с?онерки зд?йснювали сво? служ?ння в?д 1995 року, але вони були змушен? пере?хати до маленького села Мацьк?вц?, що неподал?к обласного центру, де ?х прийняли Брати Менш? конвентуальн? ? де вони можуть допомагати тим, хто вт?ка? з рег?он?в, що найб?льше постраждали в?д в?йни.

В?йна перевернула не лише зовн?шн? життя сестер: «Я зм?нилася як з психолог?чно?, так ? з духовно? точки зору, – каже м?с?онерка, – ця ситуац?я внесла багато питань в мо? стосунки з Богом ? в мо? життя в?ри». 24 лютого сестра Св?тлана була з ?ншими сестрами в маленькому сел? п?д В?нницею ? вранц? ?х розбудив звук вибух?в. П?сля першого моменту здивування «Може, це якась авар?я», настав шок ? дал? – запитання: «Як це можливо? Це справд? в?дбува?ться?». Хоча на Хмельниччин? тепер в?дносно спок?йно, «нестерпний б?ль», який викликав ц? запитання, ще повн?стю не зника? ? загострю?ться тод?, коли сестра Св?тлана зустр?ча? з тих, хто подивився смерт? в оч?: поранених б?йц?в, яких вона в?дв?дала в госп?тал? та б?женц?в, як? бачили людей, що втратили життя. «Слухаючи ?х, мимовол? поглина?ш ?хн?й б?ль, – д?литься вона, – ? це виклика? багато запитань до Бога, серед них – питання про природу зла. Я зрозум?ла, що до в?йни жила у захищеному середовищ?: знала, що зло ?сну?, але воно не впливало на наше життя так, як тепер. Це ?нша д?йсн?сть, в як?й також ? Бог, який там стражда?, Його розпинають... ? Бог в?дпов?в мен? питанням: “Хочеш ув?йти з? мною в цю д?йсн?сть?”. Я не хочу вт?кати в?д цього, створюючи соб? ?люзорн? св?ти, а хочу ув?йти в це, залишитися там, щоб зробити якомога б?льше добра».

Сестру В?ктор?ю, яка належить до т??? ж сп?льноти Сестер Служниць Святого Духа, початок в?йни застав у Грец??, де вона перебувала в?д 2019 року ? зд?йснювала свою м?с?ю при ?зу?тськ?й Служб? Б?женц?в. У перший тиждень вона лише плакала, читала новини, дзвонила друзям та р?дним в Укра?н? й молилася вдень ? вноч?:

У Мацьк?вцях Сестри Служниц? Святого Духа служать у Санктуар?? Матер? Божо? Фат?мсько?. Тут сп?льно з Меншими Братами Конвентуальними вони започаткували р?зн? ?н?ц?ативи для служ?ння потребуючим. У перш? тижн? в?йни було орган?зовано ноч?влю для людей, як? вт?кали з територ?й бойових д?й. Тут вони могли зупинитися, щоб по?сти, помитися, в?дпочити ? продовжити св?й шлях. З часом пот?к внутр?шньо перем?щених ос?б зменшився, ? тому сестри вир?шили створити невеликий центр гуман?тарно? допомоги: вони роздають б?женцям, як? оселилися в Матк?вцях та прилеглих селах, одяг, продукти харчування та л?ки, а також пропонують ?м св?й час, слухаючи ?х. «Для них важливо знати, що вони можуть прийти сюди ? що ?м допоможуть, ?х вислухають», – каже сестра Св?тлана:

Ритми сп?льно? молитви м?с?онерок зм?нилися: часто виникають терм?нов? справи. «Але моя особиста молитва стала ?нтенсивн?шою», – каже сестра Св?тлана. «?нод? я прокидаюся вноч? ? молюся. П?сля того, як бачиш жахлив? новини з Мар?уполя та ?нших сильно зруйнованих м?ст, то просто не молишся а кричиш до Бога»:

«Для мене потреба молитися була немов потребою дихати», – зазнача? сестра В?ктор?я, розпов?даючи про св?й досв?д молитви в перш? дн? в?йни. Перебуваючи ще в Грец??, вона молилася за сво?х р?дних ? знайомих, як? намагалися втекти з найгаряч?ших точках. «Я просила: “Боже рятуй ?х зараз, вивозь, роби ?х невидимими, нехай Тво? Ангели ?х оточують, щоб ?х не бачили”», – пригаду? вона.

Незважаючи на те, що м?с?я сестри В?ктор?? в Грец?? повинна була завершитися в червн? цього року, вона вир?шила повернутися в Укра?ну в?дразу. ?? сестри у Хмельницькому були проти, бо всюди ?сну? загроза бомбардувань. Настоятельки пропонували ?й ?нш? м?сця, де вона могла би допомагати укра?нським б?женцям (у Польщ? чи ?тал??). «Але я родом з Криму, – каже м?с?онерка, – ? одного разу я вже втратила батьк?вщину. Тому я вир?шила, що хочу повернутися в Укра?ну ?, що б там не було, прожити цей пер?од з людьми, як? стали мо?ю духовною родиною»:

Повернувшись в Укра?ну, сестра В?ктор?я була неспод?вано вражена, коли побачила, ск?льки молитов ? богослуж?нь в?дбува?ться щодня в Сантуар?? Матер? Божо? Фат?мсько? у Мацьк?вцях та к?льк?сть людей беруть в них участь. Переселенц? часто просять М?с?онерок Служительок Святого Духа помолитися з ними або помолитися за ?хн?х близьких:

«Ц? останн? два м?сяц?, – дода? сестра Св?тлана, – можна назвати часом велико? ?вангел?зац??, д?лення в?рою та св?дчення того, що Бог тут присутн?й»:

Бог, Який дару? над?ю ? дов?ру. «Досв?д Бога в минулому – зазнача? сестра Св?тлана на завершення, – да? мен? впевнен?сть, що нав?ть якщо ми пройдемо через велик? випробування ? страждання, ? нав?ть якщо ц?на буде дуже високою, нагорода також буде високою. М?й досв?д говорить мен?, що Бог н?коли не гра?ться з нами, ? якщо в?н допуска? щось под?бне, то це означа?, що В?н зна?, що ми зможемо все це подолати, що В?н перенесе нас на Сво?х руках через все це»: