О. Тарас Павлюс: св?дчити ?суса ? дарувати над?ю, хоча це й непросто
Св?тлана Духович / Микола Мудрик - Ватикан / Одеса
Вже минуло 18 рок?в в?дтод?, як отець Тарас Павлюс прибув на п?вдень Укра?ни, щоб зд?йснювати тут сво? священиче служ?ння. За ц? роки кожна людина, яка тут живе, стала для нього важливою. «? я розум?ю, що сьогодн? вони покинут? ? потребують допомоги ? п?дтримки», – зазнача? священик в ?нтерв’ю, яке для Рад?о Ватикану - Vatican News записав Микола Мудрик, кер?вник Прес-служби Одеського екзархату УГКЦ.
Багато католицьких священик?в, як в?зант?йського, так ? латинського обряду, в?д початку рос?йського вторгнення турбуються не лише про духовну п?дтримку сво?х громад – що, однак, залиша?ться головним завданням, – а й координують отримання та розпод?л гуман?тарно? допомоги, необх?дно? для виживання багатьох людей у тих частинах кра?ни, як? найб?льше постраждали в?д бомбардувань. Також ? в греко-католицьк?й параф?? Покрова Пресвято? Богородиц? УГКЦ м?ста Микола?в, Одеського екзархату, було створено координац?йний центр для допомоги потребуючим та фонд, яким керу? отець адм?н?стратор параф?? отець Тарас Павлюс. Б?льш?сть параф?ян покинули м?сто, залишилося близько десяти с?мей. Хоча ?х небагато, але майже вс? при?жджають розвантажувати та сортувати ящики з допомогою, привезен? вантаж?вками:
«В цей пер?од в?йни священик повинен св?дчити ?суса ? дарувати людям над?ю, любов ? турботу, хоча це непросто», – д?литься отець Тарас, в?дпов?даючи на запитання про те, що да? йому сили в цей складний час:
Окр?м допомоги потребуючим, отець Тарас Павлюс займа?ться також духовною оп?кою укра?нських во?н?в. В?н ? ран?ше в?н був ?хн?м капеланом, але тепер, п?д час в?йни, як поясню? в?н, м?с?я в?йськового капелана ?нша. Отець Тарас оп?ку?ться близько 800 б?йцями. Його м?с?я – в?дв?дувати ?х, в?н приносить ?м щось смачне, благословля? ?х, розпов?да? уривок з? Святого Письма, а також намага?ться п?дняти ?м настр?й, тому що вони там вс? перебувають в окопах ? укриттях... «У них ? бажання йти в атаку, – каже капелан, – в?двойовувати ?, не побоюся сказати, нав?ть помститися, помститися ворогов? за те, що в?н зробив. Але ми, священики, розум??мо, що помста може призвести до набагато г?рших насл?дк?в, ? тому ми повинн? дати ?м зрозум?ти, що вони також повинн? вм?ти любити свого ворога, даючи, одночасно, г?дну в?дс?ч»:
Пастор, який в?дмовився в?д свого духовного служ?ння, взявши до рук зброю, ? молодий солдат, який попросив отця Тараса молитися, щоби Бог дав йому сили ? мужност? – це лише два з багатьох еп?зод?в, як? назавжди залишаться в серц? капелана:
