杏MAP导航

Св?тлана Духович - Ватикан

У нед?лю, 13 лютого 2022 р., звертаючись до в?рних п?сля нед?льно? молитви «Ангел Господн?й» у Ватикан?, Папа Франциск знову скерував свою думку до Укра?ни. «Вв?ряю заступництву Пречисто? Д?ви Мар?? та сумл?нню пол?тичних пров?дник?в кожне зусилля на користь миру», – п?дкреслив в?н, закликаючи до молитви.

На важливост? молитви, на ?? здатност? «перем?нити серця, зм?нити ?стор?ю, х?д ?стор??», наголошу? в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану - Vatican News Апостольський Нунц?й в Укра?н? архи?пископ В?свалдас Кулбокас. За його словами, для того, аби сприяти д?алогов?, пол?тичн? л?дери повинн? переступити через частков? ?нтереси й зосередити св?й погляд на загальнолюдському братерств?. В?н нагаду?, що в таких ситуац?ях, як тепер?шня, м?с?я Церкви поляга? в тому, аби «просв?чувати д?алог, додаючи елемент духовного дбання про ?ншого», тобто дбати про спас?ння вс?х.

Пропону?мо ваш?й уваз? це ?нтерв’ю з архи?пископом Васвалдасом Кулбокасом:

Ваше Преосвященство, ми розмовляли три тижн? тому. Що зм?нилося з того часу? Що Ви можете сказати про тепер?шню ситуац?ю в Укра?н??

Зв?сно, що ситуац?я була напруженою вже три тижн? тому, але тепер стала ще напружен?шою. ? серед людей, з одного боку, ? дуже велике занепоко?ння, нав?ть страх, але я повинен сказати, що, загалом, укра?нц? також демонструють велику ст?йк?сть. Ще й тому, що конфл?кт на сх?дних територ?ях трива? вже майже 8 рок?в, тож вже ?сну? певна людська здатн?сть давати в?дпов?дь на виклик надзвичайно? ситуац??. Страх ?, напружен?сть велика, але, тим не менш, люди тримаються досить добре.

Зах?дн? мед?а говорять про велике напруження в Укра?н?. На вашу думку, чи цей опис, поданий в зах?дних ЗМ?, д?йсно в?добража? атмосферу, в як?й живуть люди?

Звичайно, можна сказати, що напруження велике, бо тут немовби пахне в?йною, яка, безперечно, хвилю? вс?х: вона хвилю? тих, хто ма? д?тей, похилих в?ком, ваг?тних ж?нок, тих, хто ма? певн? проблеми... ми можемо говорити про велике напруження. Але тут влада намага?ться заспоко?ти населення. ?, на мою думку, це також належить до м?с?? Католицько? Церкви, а також, загалом, Церков ? рел?г?йних сп?льнот, щоб нав?ть у надзвичайних ситуац?ях, як тепер, вселяти хоча б в?дносний спок?й.

Як Католицька Церква в Укра?н? тракту? цю ситуац?ю?

Вчора мен? було при?мно почути пропов?д? деяких католицьких священик?в, – як греко-католицьких, так ? римо-католицьких, – як? пояснювали в?рним, що ?сус н?коли не об?цяв нам безпеки та людського миру; тому наша мета, як в?руючих, насамперед, поляга? в тому, щоб п?клуватися про спас?ння в загальному розум?нн?, тобто не т?льки про земне, але нав?ть б?льше про в?чне. Отож, мен? було при?мно почути так багато пропов?дей або уривк?в ?з п?дбадьорливих пропов?дей. Звичайно, варто в?дзначити, що молитва за мир у ц? дн? була дуже ревною. З одного боку, ми чу?мо занепоко?ння в?рних, як? приходять до церкви, але також сильну молитву, тому що ми добре зна?мо, що молитва – це не будь-який елемент, молитва ма? величезну силу перем?нити серця, зм?нити ?стор?ю, х?д ?стор??.

Склада?ться враження, що д?алог на даний час зупинився ? сторони не прислухаються одн? до одних. Чи, на вашу думку, ще залишився прост?р для д?алогу?

Так, такою ? реальн?сть, пол?тичний д?алог н?би застряг. Стосовно цього, я б розкрив, насамперед, два аспекти. Перший поляга? в тому, що, як це бува? в с?м’ях, коли виника? якийсь конфл?кт, ми зна?мо, що в?н виника? не в даний момент, але ?снують причини, як? зумовили ц? непорозум?ння. Тому, коли ми молимося за мир або розм?ркову?мо про те, що ми можемо зробити на користь миру, то ми добре зна?мо, що провина може лежати не лише на тих, хто безпосередньо залучений ? займа? в?дпов?дальн? посади, але й, деякою м?рою, на вс?х, бо кожен, у той чи ?нший спос?б, робить певний внесок – культурний чи духовний – у розвиток сво?х кра?н, ? ми також сприя?мо можливому д?алогу, потреба якого виника? в под?бних ситуац?ях. Отож, це один аспект: коли д?алог застряг, провина, на м?й погляд, лежить на багатьох, а не лише на деяких безпосередньо залучених.

Другий аспект поляга? в тому, що саме в таких ситуац?ях Церква заново в?дкрива? красу власного покликання. Тому що в пол?тичному д?алоз? – ? тут я говорю як християнин – вибрати шлях миру часто означа? мати велику мужн?сть. Тому що, як зазначав Свят?ший Отець, ми заклика?мо пол?тичних л?дер?в переступити через частков? ?нтереси й зосередити св?й погляд на загальнолюдському братерств?, братерств? вс?х. Й ?нод? пол?тичний л?дер в?дчува? велику в?дпов?дальн?сть також перед сво?ми колегами, сво?м народом, ?, з ?ншого боку, часто в?дчува?, що покликаний прямувати проти теч??, бо коли в?н визна?, що мир ? дуже високою ц?нн?стю, вищою за частков? ?нтереси, тод? в?н обира? шлях миру, ? це см?ливий виб?р. Тому, коли ми молимося за мир, ми також молимося за мужн?сть пол?тик?в.

Ще один аспект… Говорю, знову ж таки, як християнин, ? тим б?льше, як священик, як ?пископ: наше покликання поляга? в тому, щоб п?клуватися про в?чне спас?ння кожного, а отже, вважати сво?м братом чи сестрою як тих, хто в?рог?дно може на нас напасти, так ? тих, хто нас п?дтриму?. Отже, з духовно? точки зору, як одн?, так ? ?нш? ? нашими братами ? сестрами, про в?чне спас?ння яких кожен християнин, а отже ? я особисто, покликаний дбати.

Так, ? гн?в, ? хвилювання, коли виника? напруження... ? тут можна сказати, що нав?ть якщо в?йна ще не вв?йшла в гарячу фазу й в?йськових д?й нема?, але тепер?шня ситуац?я д?йшла до такого високого р?вня напруження, яке вже ? катастрофою, ми вже пережива?мо катастрофу... ? я н?кого не звинувачую, тому що також дивлюся на сво? сумл?ння, на те, як що я особисто зробив, щоб уникнути ц??? ситуац??, ? також молюся за це.

Я хот?в би додати, що м?с?я Церкви поляга? в тому, аби дивитися на вс?х як на брат?в ? в цьому – рад?сть Церкви: також й ота в?дкрит?сть. Тому, коли ми говоримо про д?алог ? коли молимося за д?алог, ми, як Церква, зна?мо, що ма?мо м?с?ю просв?чувати д?алог, додаючи згаданий елемент духовного дбання про ?ншого, ? нав?ть б?льше – дбання про те, щоб спасти свого брата чи сестру, спасти, а не нападати на них. Тод? зм?ниться ? сам пол?тичний д?алог.

? коли я особисто молюся за мир, я добре знаю, що в будь-який момент наш Господь ?сус здатний просв?тити того чи ?ншого пол?тика, того чи ?ншого в?йськового, ? д?аметрально зм?нити р?шення. Бо для цього потр?бно дуже мало, достатньо перем?нити часткове бачення на в?дкрите бачення, в?дкрите на ?ншого, на брата чи сестру, ? тод? р?шення зм?няться. Тому, нав?ть якщо ситуац?я дуже напружена, дуже складна по-людськи, однак для Церкви це спос?б заново в?дкрити красу притаманно? ?й м?с??.

Як Церква, як сп?льнота в?руючих, на мою думку, ми покликан? робити св?й внесок у розбудову сусп?льств, нац?й, кра?н. Але ця розбудова н?коли не означа? виступати проти когось. Насамперед, означа? будувати себе самих, будувати ?дн?сть, вза?морозум?ння, ? також будувати б?льше вза?морозум?ння м?ж Церквами. ? тут перед нами завжди поста? велике запитання: «А ми, християни, об’?днан? чи н??». Й очевидно, що ми недостатньо об’?днан?. Отже, це ще один дуже важливий аспект: насправд? докладати зусилля, – ? я також говорю за себе, – докладати набагато б?льше зусиль у ?дн?сть нам?р?в м?ж Церквами, м?ж християнами. Бо коли ми б?льш об’?днан?, тод? ми ста?мо сильн?шими всередин? ? ми б?льше здатн? передавати це св?дчення ?вангел?я ?ншим.