Катехити: служ?ння з давн?м кор?нням, що скерову? погляд у майбуття
Andrea Tornielli - Ватикан
У розпал Друго? св?тово? в?йни, Папа П?й Х?? 1944 року оприлюднив свою енцикл?ку присвячену Церкв?, м?стичному Христовому Т?лу. В одному з уривк?в, нагадавши про те, що Отц? Церкви, «коли воздають хвалу служ?нням, ступеням, профес?ям, станам, чинам та урядам цього т?ла», то не забувають також про мирян, ? то одружених мирян, Папа додав: «Б?льше того, особливо в сучасних обставинах батьки та матер?, хресн? батьки й, зокрема, т? миряни, як? сп?впрацюють з церковною ??рарх??ю в поширенн? царства Божественного В?дкупителя, займають у християнськ?й сп?льнот? г?дне пошани м?сце, хоч часто непом?тне, ? також вони, натхнен? Богом ? з Його допомогою, можуть з?йти на вершину найвищо? святост?, яко?, зг?дно з Христовими об?тницями, н?коли не бракуватиме в Церкв?».
Р?шення Папи Франциска встановити мирянське служ?ння катехита, яке сл?ду? за в?дкриттям доступу до акол?тату та лекторату ж?нкам, впису?ться в дорогу, пров?щену вже Папою Пачелл?: особливо в наш час завдання св?дчити та передавати в?ру новим покол?нням – це завдання «батьк?в ? матер?в». Вже протягом стол?ть, а також ? сьогодн? в р?зних кра?нах, де браку? священик?в, в?ра збереглася завдяки батькам ? матерям, а також катехитам, як? часто приносили задля цього в жертву сво? життя. Сьогодн?, натом?сть, залучення, визнання та повне ц?нування мирян – це нагальн?сть ? часто необх?дн?сть у секуляризованих сусп?льствах.
Апостольський лист Antiquum ministerium черпа? спонуки з Декрету Другого Ватиканського собору Ad gentes, в якому Отц? стверджували: «Г?дною похвали ? також шерега, вельми заслужена в м?с?онерському д?л? серед нехристиян, що склада?ться ?з катехит?в, чолов?к?в ? ж?нок. Вони, натхнен? апостольським духом та приносячи велик? жертви, роблять особливий ? незам?нний внесок у поширення в?ри та Церкви. У наш час, коли духовенства недостатньо для ?вангел?зац?? тако? величезно? к?лькост? людей ? для душпастирства, завдання катехита набира? якнайб?льшо? важливост?». Це усв?домлення зростало з роками та досягло вершини в Апостольському лист? Папи Павла VI Evangelii nuntiandi.
Про встановлення нових мирянських служ?нь, аби дати в?дпов?дь на нов? потреби, йшлося також п?д час нещодавнього Синоду про Амазон?ю, покликаючись, зокрема, на Апостольський лист Motu proprio , яким Папа Монт?н? 1972 року зреформував служ?ння у Церкв?. У перспектив?, накреслен?й Собором, Синодами та наголошен?й в навчанн? Наступник?в святого Петра, зокрема, тепер?шнього ?пископа Риму, миряни не покликан? виконувати лише завдання п?дм?ни, бо браку? покликань до священства. Не про зам?ну йдеться, але про повноц?нну та визнану д?яльн?сть, залучення та сп?вв?дпов?дальн?сть: ?хня присутн?сть ? д?йсно необх?дною для того, щоби Церква була сопричастям ? була м?с?онерською.
Встановлення Церквою служ?ння вчиня? очевидним, що особа, над?лена ц??ю харизмою, зд?йсню? справжню церковну службу християнськ?й громад? для ?? зростання та зростання ?? св?дчення в?ри. Встановлення мирянського служ?ння не призначене, отже, для «клерикал?зац??» мирянина. Залиша?ться побажати, аби цей додатковий крок допом?г протид?яти цьому поверненню до клерикал?зму, неодноразово критикованого Папою Франциском, який, часто нагадуючи нам про роль святого Божого люду, про роль бабусь ? матер?в у передаванн? в?ри, впроваджу? в життя слова П?я Х?? про «батьк?в ? матер?в, хресних батьк?в», покликаних розширювати «царство Божественного В?дкупителя».
