杏MAP导航

Andrea Tornielli / Св?тлана Духович –&苍产蝉辫;Ватикан&苍产蝉辫;

П?д час телефонно? розмови з Андреа Торн?елл? в голос? 43-р?чного владики Ар?яна Додая ще в?дчувалось здивування новиною про сво? нещодавн? ?пископське призначення. Його ?стор?я – це одна з багатьох маленьких, але, водночас, великих ?стор?й, з яких виткане щоденне життя Церкви.

Ар?ян Додай народився в албанському м?стечку Ляч-Курб?н, що на узбережж? Адр?атичного моря. Тепло? вереснево? ноч? 1993 16-р?чний Ар?ян с?в у човен разом з ?ншими сво?ми земляками, що вт?кали в?д злидн?в: перепливши море, вони прибули до ?тал??. Тут в?н працював зварювальником ? сад?вником, працював багато: до 10 годин на день. В одн?й з молод?жних параф?яльних сп?льнот в?н п?знав глибше християнську в?ру, яку ще в дитинств? зас?яла в його душ? бабуся, сп?ваючи молитви.

Через десять рок?в п?сля прибуття до ?тал?? в?н отримав пресв?терськ? свячення з рук святого Папи ?вана Павла ??. Отець Ар?ян належить до Священичого Братства Святого Хреста. У 2017 роц? в?н повернувся до Албан??, аби зд?йснювати там душпастирське служ?ння, а 9 кв?тня цього року Папа Франциск призначив його ?пископом-пом?чником Архид??цез?? Т?рани-Дурресу.

В атмосфер? ате?зму

«Я прибув до ?тал?? в?дразу п?сля пад?ння комун?зму, – розпов?да? новопризначений ?пископ. – Тод? неможливо було отримати в?зу. ?диною можлив?стю ви?хати були моторн? човни. На жаль, бували човни, як? в?дпливали, але на жаль, не д?ставалися до м?сця призначення». Ар?ян народився ? вир?с в атмосфер? ате?зму комун?стично? Албан??. «Я народився в умовах, коли був заборонений будь-який вияв в?ри. В перш? роки свого життя мен? н?хто не говорив про ?снування Бога. На жаль, комун?зм дуже погано вплинув на мо?х батьк?в, але мо? д?дусь ? бабуся все ж молилися до Господа». Бабуся була першою людиною, в?д кого в?н почув слова про Бога. 

В?ра, зас?яна мелод?ями 

«Мо? перш? спогади про в?ру, – пригаду? ?пископ-ном?нат, – це н?би присп?в, що звучить у мо?й голов?, у мо?й душ?. Незважаючи на загрозу, моя бабуся почувалася в?льною ? надал? провадила молитовне життя. В ?? часи люди не вм?ли писати ? вивчали молитви, сп?ваючи. Сп?ваючи мелод?ю, вони знали на пам’ять молитви, знали основи в?ри. Аж коли я прибув до ?тал??, то в?дкрив для себе, що, сп?ваючи, бабуся розпов?ла мен? про багато речей, наприклад, про Свят? Та?нства. Вона сп?вала, коли працювала чи прибирала. Так я навчився в?д не?. Вона часто проказувала молитву “Радуйся, Мар??” ? навчила ?? також мене. Таким чином. вона передавала мен? в?ру в Бога». 

Подорож морем в ?нше життя 

Невдовз? п?сля пад?ння комун?зму Ар?ян вир?шив залишити свою кра?ну. «Так само, як ? багато молодих людей, я багато раз?в пробував ви?хати. Перший раз наш човен поламався… Сьогодн? я дякую Богов? за те, що в?н не в?дплив, бо не знаю як би це все зак?нчилося: нас було багато, там було т?сно. Це був жахливий досв?д. Справжня масова втеча. Пот?м, п?д час ?ншо? спроби, мен? вдалося потрапити на один з човн?в, як? вирушали в?д берега мого м?ста, з ц??? прекрасно? лагуни, куди я часто ходив у дитинств?. Ми в?дплили вноч? 15 вересня 1993 року. Дякувати Богов?, море було спок?йним. Бог нас вбер?г. Я пам’ятаю, що в ту мить, коли ми в?ддалялися в?д узбережжя п?д тим зоряним небом, ем?грувало все мо? ?ство, моя ?стор?я. В душ? я в?дчував, що розриваються зв’язки з тим життям, з т??ю с?м’?ю», – згаду? в?н.

Думки новопризначеного ?пископа-пом?чника Тирани линуть до вс?х, хто змушений с?дати в човни й вирушати в небезпечну подорож: «Я вважаю, що потр?бно пам’ятати про ?хню жертву, про ц? болюч? переживання, бо якщо б вони не були змушен? ем?грувати, вони б не ризикували сво?м життям».

Завдяки сво?м друзям, як? ем?грували ран?ше, Ар?ян знайшов роботу в п?вн?чно-?тал?йському рег?он? П’?монт?. Спочатку в?н працював зварювальником, а пот?м сад?вником, виконував також й ?нш? роботи. «Таким чином я м?г допомагати сво?й с?м’?, – зазнача? в?н, – бо ми тод? були дуже б?дними». Хлопець працював багато ? не мав часу, аби налагоджувати стосунки з м?сцевою молоддю. Одного разу друз? запросили його на зустр?ч молод? при м?сцев?й параф??, яку провадило Священиче Братство Святого Хреста. П?сля недовгих вагань в?н погодився. «Мен? там насправд? сподобалося, – пригаду? ??рарх. – Я знайшов приязне оточення, якого потребував у той непростий пер?од молодост?».

В?д Хрищення до ?пископства 

Ар?ян отримав Святу Тайну Хрищення, а 1997 року став кандидатом Священичого Братства Святого Хреста ? прибув до Риму на навчання в сем?нар??, на що його батьки в?дреагували не дуже рад?сно. Десять рок?в п?сля прибуття до ?тал?? в?н отримав в базил?ц? Святого Петра пресв?терськ? свячення з рук Папи ?вана Павла ??. Молодий ?пископ згаду?, що вперше Папу в?н побачив в Албан??: «У 1993 роц?, того само року, коли я прибув до ?тал??, святий ?ван Павло ?? в?дв?дав Албан?ю. Тод? кра?на щойно зв?льнилася в?д диктатури, навколо панували б?дн?сть ? злидн?, але, одночасно, велике бажання зм?н. Я пам’ятаю, як разом з багатьма ?ншими д?тьми й дорослими, ми стояли в живому ланцюгу з Т?рани до Шкодера, де про?жджав автомоб?ль Папи. Його постать завжди мене супроводжувала, так само, як ? постать свято? Матер? Терези. В час, коли ми виходили з диктатури, вона виливала й на нас той бальзам н?жност?, любов?, доброти й над??, який вм?ла дарувати численним б?дних у р?зних меандрах св?ту». 

Отець Додай працював у р?зних параф?ях ? став капеланом албансько? громади в Рим?, а 2017 року Архи?пископ Т?рани попросив його прибути на служ?ння до його архид??цез??. А нещодавно його призначили ?пископом-пом?чником.

«Говорячи в?дверто, – д?литься в?н, – я н?коли б не подумав, а н? бажав чогось под?бного. Мен? дуже подобалося служити на параф??, в щоденн?й родинн?й атмосфер? з мо?ю сп?льнотою, з параф?янами та з дов?реними мен? людьми. Тепер я маю ще одне покликання – це призначення Папи Франциска. Я прийняв його з дов?р’ям до Господа, Пречисто? Д?ви Мар?? та в послус? Церкв?». 

В гармон?? з ?ншими рел?г?ями

З приводу цього призначення рад?ють також християни ?нших конфес?й та мусульмани. Албан?я, що стала першою ?вропейською кра?ною, яку в?дв?дав Папа Франциск, ? символом мирного сп?в?снування р?зних рел?г?й. «Мова не йде про рел?г?йну толерантн?сть, – поясню? отець Ар?ян Додай. – Дуже важливо описувати це поняття ?ншими словами: для нас – це гармон?я, приязнь, дух сп?впрац? ? вза?мно? п?дтримки».